Сутність поняття «критичне мислення»

Про критичне мислення вже було написано чимало. Для людей, що мислять критично, розуміння інформації є скоріше початковим, ніж кінцевим моментом навчання. У США вважають, що понад 25 % тих видів робіт, які люди виконуватимуть протягом ХХІ ст., поки що не відомі людству, а існуючі види робіт суттєво зміняться. Тому, щоб мати роботу у майбутньому, молодь має опанувати абсолютно нові знання і навички. За приклад можна взяти інформаційний вибух, що триває й досі, але потужність якого зростатиме й надалі.

Немає сумнівів у важливості знань про факти. Велика кількість людей потребуватиме знань, аби день у день успішно здійснювати певну діяльність. Проте ідея про існування необхідного набору знань, що нібито можуть адекватно підготувати учня до їхнього майбутнього, знаходить тим менше підтримки, чим швидше змінюється суспільство. Складність укладання переліку такої колекції знань стає очевидною, коли розумієш, що сто відсотків відомого нам сьогодні становитиме лише 10 чи 15 % потрібного через 25 років. Крім того, постійно зростаючий обсяг знань поступово стає дедалі більш доступним для кожного. За допомогою електронних засобів комунікації, що поширюються майже в усіх сферах, школи та домівки стають інформаційними центрами з доступом до джерел інформації з усього світу.

Вміння просіювати інформацію та вирішувати, що важливо, а що ні, буде потрібне учням для успіху у світі, який швидко змінюється. Їм необхідно буде вміти розуміти те, як різні частини інформації поєднуються або можуть поєднуватися між собою. Їм знадобиться вміння надавати відповідного контексту новим ідеям та знанням, оцінювати нові знахідки, оцінювати та відкидати нову інформацію. Учням потрібно буде усвідомлювати — критично, творчо та плідно — ту частину інформаційного світу, з якою вони стикаються, адже майбутні відкриття для тих, хто критично перевіряє інформацію та вибудовує свої власні реалії. Щоб добре вправлятися з інформацією, учням треба вміти застосовувати низку практичних навичок мислення, що дозволить їм ефективно переробляти інформацію і значущі ідеї, які потім можна використати на практиці. Одним словом, діти мають стати тими, хто критично мислить та вчиться.

Критичне мислення включає сприйняття ідей та аналіз висновків із них, піддавання їх коректному скептицизму, зіставлення з протилежними думками, розробку системи доказів, підтримку відповідної точки зору та визначення позиції, що спирається на ці докази. Критичне мислення є складним процесом творчої інтеграції ідей і джерел, переоцінки та перебудови понять та інформації. Воно є активним та інтерактивним процесом пізнання, що відбувається водночас на багатьох рівнях. Найчастіше критичне мислення спрямоване на певну мету, але може бути і творчим процесом, де цілі не такі вже й ясні. Часто вважають, що через складність, критичне мислення можуть осягнути лише учні старшого віку. Проте це не так. Молодші школярі також можуть бути залучені до критичного мислення на відповідному рівні. Вони охоче беруть участь у розв’язанні непростих завдань і демонструють високий рівень здатності приймати рішення. Отже, критичне мислення можливе у будь‑якому віці, проте без фундаментальних передумов навчання часто зводиться до подачі невпорядкованої маси «стратегій» та «інструкцій».

Розглянемо, як трактують значення поняття «критичне мислення» закордонні та вітчизняні науковці

У посібнику Джині Стіла та його співавторів на питання «Що є критичне мислення?» знаходимо такі відповіді: «Мислення — це процес, подібний до читання, письма, розмови, слухання. Це активний, скоординований і складний процес, який передбачає міркування з якихось сутнісних питань. Мислення не існує поза контекстом. Тому відокремлення його від загального шкільного навчального плану або щоденного життя є далеко не кращим шляхом опанування критичного мислення».

Отже, перше твердження, що критичне мислення — це процес. Друге твердження: критичне мислення — це результат. Це момент у мисленні, коли критичний підхід стає природним шляхом взаємодії з ідеєю та інформацією. Це активний процес, який або стимулюється, або трапляється спонтанно, надає учневі можливість контролювати інформацію, піддавати її сумніву, об’єднувати, переробляти, адаптувати або відкидати. Це відбувається, коли учень ставить запитання типу: «Що ця інформація значить для мене?», «Як я можу використати ці знання?», «Як ці знання співвідносяться з тими, що я вже знаю?», «Чи є ця інформація корисною?», «Як я ставлюся до цих ідей?»,
«Якими могли б бути наслідки використання цих ідей для мене і для інших?»
Отже, спираючись на твердження Дж. Стілла, К. Мередіт, можна сказати, що критичне мислення — це складний ментальний процес, що починається із залучення інформації і закінчується прийняттям рішення. Його запровадження можливо у навчанні дітей будь‑якої вікової групи, але за умов чітко виробленої
системи і послідовності.

Розглянемо інші точки зору

Автори «Практикуму по розвитку критичного мислення» вважають: «Критичний тип мислення застосовують при вирішенні задач, формуванні висновків, можливостей оцінки та прийняття рішень. Такий тип мислення характеризується контрольованістю, обґрунтуванням та цілеспрямованістю. При цьому учень використовує навички, що потрібні та ефективні у тій чи іншій ситуації і є типовими для завдання чи проблеми.

Ці та ряд інших авторів у підсумку дійшли висновку, що для критичного мислення характерні побудова логічних висновків, створення узгоджених між собою логічних моделей і прийняття обґрунтованих рішень у разі, коли необхідно визначитися, чи відхилити будь‑яке судження, чи погодитися з ним, чи відкласти його, щоб розглянути пізніше.

Слово «критичне», яке використовується у визначенні, передбачає оціночний компонент. Коли ми мислимо критично, то оцінюємо результати своїх процесів мислення — наскільки правильно прийняте нами рішення і наскільки вдало ми впорались із поставленим завданням.

Критичне мислення містить у собі оцінку власне процесу мислення — ходу думок, які сприяли формуванню нашого рішення. Критичне мислення інколи ще називають спрямованим мисленням, оскільки воно націлене на одержання бажаного результату

Автор роботи «Критичне мислення: Навчальний посібник» О. В. Тягло, поєднуючи критичне мислення з логікою, розглядає його як сучасний розділ «науки мислити», який породжується усвідомленням неспроможності позбутися помилок і хитрощів у теоретичній і практичній діяльності людини, людства. Воно може бути представлене як специфічний різновид рефлексії, що спирається на елементарну логіку і, ймовірно, на відповідні конкретні
науки.

Таким чином, більшого результату в науковій і практичній діяльності досягнуть ті учні, які вчаться знаходити суперечності в темах, будувати захищені від нападів докази, шукати і знаходити аргументи і факти для підтримки, а також уважно дослухатись до контраргументів і розмірковувати над відповідями, усвідомлювати свої помилки і прорахунки, активно шукати шляхи їх виправлення. Відповідно до цього технологія розвитку критичного мислення базується на використанні когнітивних стратегій, які збільшують можливість одержання бажаного результату.

Розглянемо наступне визначення критичного мислення, яке пропонує професор Д. Клустер. Він стверджує, що інформація є початковим, а не кінцевим пунктом критичного мислення. У своїй пізнавальній діяльності вчителі та учні, письменники і вчені критично осмислюють кожний новий факт. Щоб започаткувати нову думку, слід опрацювати багато фактів, ідей, текстів, теорій, даних, концепцій, тому що неможливо висувати нові концепції, маючи незначний запас знань.

Бразильський педагог Пауло Фрейде дотримується думки, що доцільно замінити традиційну «накопичувальну» освіту на освіту «проблемно‑визначальну». За умов накопичувальної освіти голови учнів служать своєрідними «рахунками», на які вчителі «кладуть» знання. За умов же проблемно‑визначальної освіти вони займатимуться взятими з життя реальними проблемами. Навчання, вважає автор, відбуватиметься більш успішно, якщо учні, а згодом і студенти самостійно формулюватимуть завдання і, виходячи з власного життєвого досвіду, виконуватимуть їх. Значну увагу Фрейде приділяє питанням особистості: правильно організоване навчання робить зайвим тиск на учня. Його освітня концепція називається «вільною педагогікою».

Безумовно, можна погодитись з висновком про те, що розв’язання конкретної проблеми стимулює природну допитливість і спонукає до критичного мислення. Тому є важливим питання про зміст проблеми, що ставить та чи інша навчальна програма чи ситуація.

Розв’язання життєвих проблем базується на реальній інтелектуальній діяльності. Накопичуючи дані, аналізуючи тексти, порівнюючи альтернативні точки зору, використовуючи можливість колективного обговорення, учні визначають коло поставлених перед ними проблем. Формують їх самостійно, шукають і знаходять відповіді на запитання, що їх хвилюють.

Отже, виходячи з усього вищесказаного, можна зробити висновок, що критичне мислення — це особливий вид розумової діяльності, що дозволяє людині порушувати і формувати коло проблем, вести дискусії, пропонувати шляхи розв’язання та доходити правильного судження з того чи іншого питання.

Розглянемо ще одне визначення критичного мислення, що подає Ричард Пауль і яке, на думку Д. Л. Десятова, є найбільш вдалим на сьогоднішньому етапі усвідомлення суті критичного мислення. Ричард Пауль пропонує розуміти критичне мислення як засіб корекції та ліквідації помилок у процесі власного мислення особистості, яка перебуває у безперервному пошуку. «Сприйняття, розуміння, усвідомлення та засвоєння навчальної інформації вимагає активної розумової роботи, у тому числі і критичного мислення. Критичне мислення — це складний процес, що починається з ознайомленням з інформацією, а закінчується прийняттям рішення». Так трактує критичне мислення В. Д. Шарко.

Отже, критичне мислення, таким чином, проявляється в здатності людини самостійно аналізувати інформацію; уміти бачити помилки або логічні порушення у твердженнях різних авторів або партнерів; аргументувати свої думки, змінювати їх, якщо вони неправильні, і відстоювати, якщо справедливі; прагнення пошуку оптимальних й аргументованих рішень.

Залишити коментар

Ваша електронна адреса не буде опублікована.Обов'язкові поля позначені *

*