Київська Русь-Україна

Київське князівство у складі Великого князівства Литовського й Руського

§ 26. Київське князівство у складі Великого князівства Литовського й Руського Князь Ольгерд спирався на місцеве боярство і в окремих здобутих регіонах залишив князів із династії Рюриковичів. Проте в ключових регіонах місцевих князів було змінено. Так, у Києві литовський князь усунув від влади місцевого князя Федора. Ольгерд призначив київським князем Володимира Ольгердовича (1362-1394 рр.). Він був старшим сином великого князя, ...

читати все »

Українські землі між Ордою та Литвою. Входження українських князівств до складу Великого князівства Литовського й Руського

Гедимін (у хрещенні Прокопій; лит. Gediminas, біл. Гедымін; бл. 1275 — 1341) — Великий князь Литовський (1316-1341), Король литовців й Русі (Rex Letvinorum et Ruthenorum). Син Будивида, брат Витеня. Засновник династії Гедиміновичів

§ 25. Українські землі між Ордою та Литвою. Входження українських князівств до складу Великого князівства Литовського й Руського Монголо-татарська навала знекровила державність Київської Русі, проте не змогла її знищити. Місцеві князі зі старої династії Рюриковичів зберегли владу на Київщині, Чернігівщині, Переяславщині, Волині й Галичині. Залежність князів різних територій України від Орди була різною. В одних місцях, близько до кочовищ монголів, ...

читати все »

Вимирання династії Галицько-Волинських князів як причина загибелі держави. Доля спадку Галицько-Волинського князівства

§ 24. Вимирання династії Галицько-Волинських князів як причина загибелі держави. Доля спадку Галицько-Волинського князівства У 1308 р. владу в Галицько-Волинському князівстві отримали сини Юрія Андрій і Лев Юрійовичі (1308-1323 рр.). Налагодивши зв’язки з Польщею й Тевтонським орденом хрестоносців, князі розпочинають боротьбу з Ордою. За їхнього князювання Галичина й Волинь фактично виходять з-під впливу Орди. Також Андрій і Лев Юрійовичі вели ...

читати все »

Галицько-Волинська держава за наступників Данила Галицького

Лев Данилович- Історія в школі

§ 23. Галицько-Волинська держава за наступників Данила Галицького Після смерті Данила Галицького його владу успадкували брат Василько Романович, який продовжив князювати на Волині, та троє синів Данила – Лев, Шварно і Мстислав. Лев успадкував Перемишльське князівство і Львів, Шварно володів Галицьким, Холмським, Дорогичинським князівствами та частиною колишніх корінних земель Великого князівства Литовського, а Мстислав отримав Луцьк і Берестя (нині м. ...

читати все »

Данило Галицький. Боротьба Галицько-Волинської держави з іноземними навалами та внутрішньою опозицією. Розширення меж князівства

Дани́ло Рома́нович, також Коро́ль Дани́ло або Дани́ло Га́лицький, (давньорус. Данило Романовичъ; 1201 — 1264) — руський князь з династії Романовичів, правитель Галицько-Волинського князівства.

§ 22. Данило Галицький. Боротьба Галицько-Волинської держави з іноземними навалами та внутрішньою опозицією. Розширення меж князівства Через раптову смерть Романа Мстиславича у 1205 р. у Галицько-Волинському князівстві утворилося безвладдя. Старшому синові Романа Данилові минуло ледве три роки, а меншому Васильку – два. Галичину й Волинь охопили безперервні міжусобиці та іноземні інтервенції, які тривали протягом кількох десятиліть. Одразу після загибелі Романа ...

читати все »

Становлення Галицько-Волинського князівства

Роман Мстиславич-Історія в школі

§ 21. Становлення Галицько-Волинського князівства Землі на північно-східних схилах Карпат, у верхів’ях рік Дністра, Пруту і Серету, які надалі становитимуть ядро майбутнього Галицького князівства, увійшли до складу Київської держави за часів Володимира Великого в X ст. У 1084 р. Галицька земля отримує удільних князів – Ростиславичів, правнуків Ярослава Мудрого. їхній батько Ростислав Володимирович (помер 1066 р.) князював у Червенських містах ...

читати все »

Монгольська навала та боротьба з нею

§ 20. Монгольська навала та боротьба з нею За півтора століття безперестанних боїв Русі з половцями загроза зі Степу була істотно зменшена. Після походів на половців на початку XII ст. князів Святополка Ізяславича та Володимира Мономаха половці вже не становили серйозної загрози для Києва та інших основних центрів Русі. Виснажені постійним протистоянням з Руссю, половецькі загони входять далеко в межі ...

читати все »

Поява назви Україна у 1187 р.

§ 19. Поява назви Україна у 1187 р. Поява слова «Україна» вперше зафіксована в літописах у 1187 р. по відношенню до Переяславського князівства. У цьому повідомленні йшлося, що за Переяславським князем Володимиром Глібовичем «тужила вся Україна». Переяславщина була одним із князівств власне Русі (до якої на той час належали Київське, Чернігівське, Переяславське й Новгород-Сіверське князівства). Значна частина Переяславського князівства була ...

читати все »

«Слово о Полку Ігореві»

§ 18. «Слово о Полку Ігореві» За часів Київської Русі існувала значна кількість місцевих оригінальних творів, на додачу до переписування в Києві та інших центрах князівств грецьких, латинських та болгарських джерел. Найбільш видатні серед оригінальних творів Київської держави – «Слово про закон і благодать» митрополита Іларіона (близько 1050 р.), «Житіє і ходіння ігумена Данила (Паломника)» (1106-1107 рр.), «Повчання дітям» князя ...

читати все »

Розвиток української мови за часів Київської Русі

§ 17. Розвиток української мови за часів Київської Русі Українська мова створена на базі місцевих стародавніх слов’янських діалектів. Вона в цілому сформувалася в межах антського союзу племен ІV-VІІ ст. У цей історичний момент слов’янські племена на території України увійшли в більш тісну взаємодію. Українська зберегла тісні зв’язки з іншими живими слов’янськими мовами. Ані на території сучасної Росії, ані на території ...

читати все »