Поняття та сутність методики навчання історії

Слово «методика» походить від давньогрецького слова  «methodike», що означає «шлях дослідження», «спосіб пізнання».   Метод – спосіб досягнення мети, розв’язання конкретного завдання, система правил і прийомів підходу до вивчення явищ і закономірностей природи, суспільства і мислення. У педагогіці під методом розуміють  спосіб практичного і теоретичного освоєння дійсності, зумовлений   закономірностями розглядуваного об’єкта. Відомий російський  історик та історіограф XIX ст. В. Ключевський зазначав: «Методом… ми називаємо сукупність прийомів вивчення певної галузі людського знання. Ці прийоми різняться за характером завдань, які висуваються перед вивченням будь-якої сфери, а завдання завжди визначаються предметом вивчення… Метод є сукупністю прийомів для розкриття будь-якої істини; …метод розв’язує питання, не знаючи у чому воно є; …метод шукає результатів; …метод дає спосіб обіймати предмет з усіх боків; …метод має справу з розумом; …метод – необхідне озброєння наукового дослідження; …Нічого не можна вивчати, не знаючи, як вивчати…».

Подумайте

На уроці історії у 8-му класі з теми «Розгортання  Національно-визвольної війни українського народу в 1648-1649pp.» вчитель об’єднує учнів у малі групи і ставить перед групами завдання: «Проаналізуйте текст поданих документів та фрагментів тексту підручника,  обговоріть і визначте причини та наслідки Зборівсьої угоди, оцініть її  значення. Підготуйтесь до представлення результатів роботи групи». Учні починають виконувати завдання. Чи можна сказати, що вчитель використав у цьому моменті уроку певний метод навчання? Відповідь обґрунтуйте.

Сукупність методів, спрямованих на досягнення певної мети, є  методикою. Як визначає тлумачний словник, з навчальної точки зору,  методика – це вчення про методи викладання певної науки, предмета. За визначенням «Українського педагогічного словника», методика – це галузь педагогічної науки, яка досліджує закономірності вивчення певного навчального предмета.

Ефективність і якість навчання історії залежить від того, наскільки вчитель володіє методами навчання і застосовує їх на практиці.  Відомий методист-історик початку XX ст. С. Сингалевич, говорячи про слабких вчителів, пояснював їх появу «не тим, що вони не знають  свого предмета, а головним чином тим, що вони не вміють у доступній формі передати свої знання іншим, оскільки недостатньо знайомі з  методичними основами повідомлення історичного матеріалу учням і взагалі не повністю оволоділи методикою предмета».

Подумайте

Пригадайте свій досвід навчання в середній школі. Як ви вважаєте, які чинники організації пізнавальної діяльності, застосовувані  вашими вчителями, дозволяли вам краще засвоювати матеріал з історії? На яких уроках вам було цікавіше? Про якого вчителя і урок історії ви мріяли? Чому?

Зміст методики і значення самого терміна не завжди були  однаковими, вони змінювалися з розвитком самої методики, з формуванням її наукових основ.

Початкові елементи методики навчання історії зародилися з  введенням викладання предмета як відповідь на практичні питання про цілі викладання, про відбір історичного матеріалу, якому навчали учнів, і прийоми його розкриття. Методика історії як наука пройшла складний шлях розвитку. Було розроблено багатий арсенал форм, методів, прийомів та засобів роботи вчителя, створено цілі методичні системи, що поєднували окремі прийоми із загальною педагогічною ідеєю.

Сучасний період висунув перед методикою історії нові цілі і  поставив вчених, методистів, учителів-практиків перед необхідністю  переосмислення основних положень методичної науки. Система ревіти на початку XXI ст. не задовольняє суспільство. Розбіжність між цілями і результатами навчання стала очевидною. Постала нагальна потреба реформування всієї системи освіти, зокрема історичної. Основне  питання, що стоїть перед ученими та вчителями: чого і як учити дитину? Як визначити дійсно необхідний і доцільний склад і обсяг історичних знань? Як підвищити реальний рівень навчальних досягнень дітей, розвинути їх ключові та предметні компетентності й здатність до самореалізації як у процесі навчання, так і в житті?

Стало очевидним, що сьогодні удосконалювати зміст освіти не  можна без вивчення і орієнтації його на розвиток і потреби дитини. Якісні зміни у процесі пізнання історії й пізнавальній діяльності учнів на уроках повинні спиратись на внутрішні закономірності історії як шкільного  навчального предмета. Розвиток методичної науки в Україні покликаний забезпечити вдосконалення процесу навчання, його змісту, організації та підготовки вчителів до викладання предмета саме в цьому.

Подумайте

Працюючи в малих групах, проаналізуйте вступну частину  Державного стандарту шкільної освіти з галузі «Суспільствознавство», визначте основні цілі і завдання навчання історії. Чи є такий перелік повним? Чи надає реалізація цих завдань можливість для розвитку компетентностей учнів і їх здатності до самореалізації як у процесі навчання, так і в житті? Підготуйтеся до представлення і  обговорення своїх ідей в академічній групі.

Перевірте себе

1) Що таке методика навчання Історії?

2) Чи потрібно вивчати її у вищому педагогічному навчальному  закладі? Чому?

3) Чи допомагає вона вчителю, який багато років працює в школі? Чому?

Методика навчання історії в школі / О.І. Пометун, Г.О. Фрей-ман. – К.: Генеза, 2006. – 328 с

Залишити коментар

Ваша електронна адреса не буде опублікована.Обов'язкові поля позначені *

*