Практичне заняття. У чому особливості релігії і міфів Стародавнього Єгипту (6 клас. Всесвітня історія. Історія України)

Тема: Практичне заняття. У чому особливості релігії і міфів Стародавнього Єгипту

Мета: познайомити учнів із давньоєгипетськими міфами й релігійними уявленнями; розвивати вміння готувати учнівський проект і представляти його результати у формі презентації або повідомлення перед класом; розвивати вміння використовувати історичні джерела для пошуку відповідей на поставлене запитання; виховувати повагу до історичного минулого народів.

Тип уроку: застосування набутих знань.

Обладнання: підручник, атлас, стінна карта «Стародавній Єгипет», матеріали, підготовлені учителем та учнями до практичного заняття.

Хід уроку

I. Організація навчальної діяльності

Учитель оголошує тему практичного заняття, нагадує його особливості, форми роботи на уроці й правила, яких необхідно дотримуватися учням. Доцільно також нагадати, що на наступному уроці відбудеться узагальнення й тематичне оцінювання за темою «Стародавній Єгипет».

II. Актуалізація опорних знань
Бесіда за запитаннями
1. Що таке релігія?
2. Які форми первісних релігійних вірувань вам відомі?
3. Що таке міфи? Про що в них розповідається?

III. Проведення практичного заняття

План роботи
1. Міфи та релігія Стародавнього Єгипту.
2. Представлення повідомлень.
3. Виконання завдань.

Випереджальне завдання
(Перед початком роботи вчитель привертає увагу учнів до випереджального завдання, результати якого будуть обговорені під час закріплення нових знань.)

Якими були особливості міфологічних та релігійних уявлень стародавніх єгиптян?
1. Міфи та релігія Стародавнього Єгипту
Розпочати заняття пропонується вступною розповіддю вчителя за наведеним матеріалом. Також вчитель може разом із класом заслухати учнівські повідомлення, а потім своєю розповіддю узагальнити й систематизувати результати їхньої роботи.

Додаткова інформація

Як і всі давні народи, єгиптяни своїх богів поєднували із силами природи.

Тому стародавні єгиптяни мали безліч богів і богинь. У кожній місцевості поклонялися власним богам, однак були й божества, єдині для всієї країни. Боги об’єднувалися у велику родину — пантеон.

Особливо шанувався в Єгипті бог давньої столиці Мемфіса — Птах. Єгиптяни вірили, що він створив інших богів і весь світ. Бог сонця Ра дарував людям землі, світло, тепло, життя. Із часом культ бога Ра злився з культом бога Амона. Амон-Ра був головним богом Єгипетської держави, царем богів. Бога Ра зображали у вигляді людини з головою, увінчаною золотим диском, або у вигляді величезного рудого кота. За уявлен нями єгиптян, уранці бог Ра випливав на сонячному човні та весь день рухався по небу. До вечора човен Ра спускався за горизонт, у підземне царство, де він бився з духами темряви й перемагав страшного змія Апопа, який хотів проковтнути сонце. Вирвавшись із підземного царства. Ра знову випливав на своєму човні на небо. Наставав новий день.

Бог землі Геб і богиня неба Нут вважалися дітьми Птаха. З усіх давніх народів тільки в єгиптян богом землі був чоловік. Інші народи, як правило, представляли землю у вигляді богині-матері. Геб зображувався у вигляді людини з головою змії, а Нут — в образі жінки чи небесної корови, усіяною зірками. Уранці, коли човен Ра з’являвся на небі, Нут проковтувала своїх дітей — ними були зірки. Це дуже сердило Геба.

Особливо шанували єгиптяни бога мудрості Тота. Тот був писарем богів і навчив людей письма, лічби, дав різні знання. Він же був провідником душ у царство мертвих. Зображували Тота у вигляді людини з головою птаха ібіса або у вигляді мавпи.

Кожний бог мав свою священну тварину. Священний бик Амона Ра, якого звали Апіс, жив у спеціальному храмі. Символом бога Ра був жук-скарабей. Коли священні тварини вмирали, їхні тіла перетворювали на мумії та ховали з великими почестями. За вбивство священної тварини призначалося суворе покарання, інколи навіть смертна кара.

Робота з термінами та поняттями
Мумія
— забальзамоване тіло людини або тварини.
Пантеон — сукупність богів однієї релігії.

Жителі Стародавнього Єгипту надавали особливого значення тому, що відбудеться з душею після смерті людини. Життя, як вважали єгиптяни, — лише тимчасове перебування на цьому світі, мить порівняно з вічним існуванням душі в потойбічному світі. Для потойбічного життя не тільки готували тіло померлого, перетворюючи його на мумію, але й споруджували «будинки вічності» — піраміди та гробниці. Оскільки для єгиптян загробне життя було таким же реальним, як і земне, тому померлого забезпечували речами, якими він звик користуватися за життя: одягом, їжею, прикрасами. Військовому клали зброю, землеробу — мотику, писцеві — глиняні таблички.

Вивчення вмісту гробниць дало можливість ученим відтворити багато сторін життя Стародавнього Єгипту. Отже, й бог Озіріс, що царював у царстві мертвих, був одним із найбільш шанованих. Озіріс був старшим сином бога землі Геба та богині неба Нут. Як і фараони, він спочатку царював на землі. За його правління люди не знали ні воєн, ні хвороб, ні голоду. Озіріс навчив єгиптян землеробства й виноградарства, будування міст, видобутку мідної та золотої руди, мистецтва лікування та грамоти. Бог пустелі, вітру та війни Сет вирішив знищити Озіріса. Спочатку він виготовив саркофаг. Потім улаштував свято, на яке запросив Озіріса. Тут Сет оголосив, що саркофаг буде подарований тому, кому він підійде за розміром. Коли Озіріс ліг у нього, саркофаг закрили кришкою, запечатали свинцем і кинули в Ніл. Проте Озіріс воскреснув із мертвих. Свій трон він залишив синові Гору, а сам став володарем царства мертвих. Гор був останнім богом на землі, оскільки інші вищі істоти переселилися на небо. Він протягом 80 років боровся проти Сета. Не раз Сет убивав Гора, але небесні боги щоразу воскрешали його та повертали йому царський трон на землі, згодом Гор передав цей трон людським правителям — фараонам.

Робота з термінами та поняттями
Саркофаг
— кам’яна скриня із зображеними магічними символами та заклинаннями, у якому розміщувалася труна з тілом померлого.

Цікаво знати

Озіріса зображали поміж дерев у вигляді людини із зеленою шкірою. Єгиптяни вважали, що кожного року Озіріс помирає та відроджується до нового життя.

Сета зображали зі звіриним обличчям і вогненним волоссям. Народився Сет за три дні до Нового року, тому єгиптяни вважали цей день нещасливим.

Жителі Єгипту вірили, що підземне царство розташоване далеко на заході і, щоб без перешкод дійти до Озіріса, потрібно знати багато заклинань. Їх записували жерці до «Книги мертвих». Діставшись до «Великого Будинку Двох Істин», де царював Озіріс, померлий поставав перед його справедливим судом.

Долю померлого вирішували 42 судді. Він повинен був визнати себе винним або невинним у гріхах. Перед початком суду померлий промовляв молитву. У ній він перелічував усі гріхи, у яких не був винен. Потім
відповідав на запитання бога мудрості Тота.

Праведність душі визначали за допомогою ваг. На одну шальку клали серце (у ньому, на думку єгиптян, містилася душа), на другу — пташине перо, що символізувало правосуддя.

Ваги тримав Анубіс, а вирок виносив Тот. Якщо серце переважувало, то померлий був грішником, і чудовисько Амту — лев із головою крокодила — з’їдало його. Якщо померлий не мав гріхів, то оживав для подальшого вічного життя в раю — Іару. Поля Іару мало чим відрізнялися
від найкращих полів Єгипту. Їх оточував бронзовий мур, який захищав праведників. У раю селяни обробляли землі, писці вели облік, фараони керували своїми підлеглими. Але душа час від часу поверталася до тіла, і тому єгиптяни прагнули зберегти його якнайдовше, виготовляючи мумії.

Коли єгиптяни ще не знали таємниці бальзамування, тіло померлого просто закопували в гарячий пісок пустелі. Згодом було винайдено речовини, які дали можливість зберегти тіло від руйнування. Бальзамуванням займалися тільки фахівці, яким були відомі його секрети. За їхньою роботою постійно наглядали жерці. Муміфікація потребувала великих коштів, тому зберегти тіло небіжчика таким чином могли собі дозволити лише заможні єгиптяни, зокрема фараони.

Робота з термінами та поняттями
Бальзамування
(муміфікація) — спеціальна обробка тіла небіжчика, яка давала змогу зберегти його від тліну та розпаду.

Цікаво знати

Спочатку бальзамувальники працювали над висушуванням тіла. Його набивали папірусом або піском, вкривали смолистими речовинами та залишали на 40—70 діб. Підготовлене тіло загортали в лляні бинти, вкладаючи амулети, які повинні були захистити небіжчика в потойбічному світі. Після цього мумію розміщували в трьох дерев’яних трунах, які вкладали одна в одну. А ті, у свою чергу, клали до саркофага. Саркофаг із мумією несли до поховальної камери в піраміді чи гробниці.
2. Представлення повідомлень
Учні презентують підготовлені повідомлення про міфи та релігію Стародавнього Єгипту. Після виступів учитель ставить доповідачам запитання.
Запитання
1) Що серед вивченого під час підготовки свого проекту ви вважаєте найважливішим? Обґрунтуйте свою думку.
2) Чого ви навчилися, працюючи над обраним проектом?
3. Виконання завдань
Робота з документами
Молитва-заперечення померлого перед судом Озіріса
(із «Книги мертвих»)
Я не здійснював несправедливості проти людей.
Я не кривдив близьких.
Я не говорив неправду в Місці Істини.
Я не грабував бідних.
Я не робив нічого супроти волі богів.
Я не підбурював слугу проти господаря.
Я не отруював.
Я не вбивав.
Я не наказував убивати.
Я не грабував могил.
Я не мучив удів.
Я не чинив нікому зла.
Я не привласнював дари, які приносили в храм, не полював на священних тварин.
Я не маю гріха, я не маю гріха, я не маю гріха, я не маю гріха, моя безгрішність — це безгрішність Величного Фенікса (Бену), що в Гераклеополі.

Мені не нашкодять у Великому Будинку Двох Істин, бо я знаю імена богів, що перебувають поряд із тобою.
Запитання до документа
1) Які людські якості цінувалися в Стародавньому Єгипті?
2) Які дії стародавні єгиптяни вважали гріхом?
Легенда про бога Ра

Бога Ра зображували у вигляді людини з головою, увінчаною золотим диском, або у вигляді величезного рудого кота. Уранці бог Ра випливав на сонячному човні та рухався по небу. До вечора човен Ра спускався в підземне царство, де він бився з духами темряви та перемагав страшного змія Апопа. Вирвавшись із підземного царства, Ра знову випливав на небо. Наставав новий день.

Запитання до документа
У чому полягає життєстверджуючий сенс наведеного міфу?

IV. Закріплення нових знань

Відбувається у формі бесіди з учнями за випереджальним завданням, отриманим на початку уроку.

Продовжіть речення: «Сьогодні на уроці я навчився (навчилася) … Тепер
я знаю, що…».

V. Підсумки уроку
Учитель пропонує учням самостійно підбити підсумки уроку, відповівши одним реченням на запитання: «У чому ви вбачаєте важливість проведеного уроку?». На поставлене запитання по черзі відповідають усі учні.
VI. Домашнє завдання
1. Підготуйтеся до уроку узагальнення й тематичного оцінювання, повторивши матеріал теми «Стародавній Єгипет».
2. Творче завдання. Складіть кросворд або ребус за матеріалом вивченої теми.

Завантажити: Практичне заняття. У чому особливості релігії і міфів Стародавнього Єгипту (6 клас. Всесвітня історія. Історія України) (Розмір: 24.3 KB, Завантажень: 37)

Залишити коментар

Ваша електронна адреса не буде опублікована.Обов'язкові поля позначені *

*