Методика організації роботи учнів з таблицями

Наступний вид умовно‑графічної наочності, який ми розглянемо, – це таблиці, що містять перелік цифрових даних або будь‑ яких інших відомостей, розташованих у визначеному порядку по графах. Таблиці містять «екстракт» деяких тематично відібраних і систематизованих знань. У навчанні історії таблиці розрізняються за характером зв’язків, що в них розкриваються. Саме розташування в таблиці окремих її елементів допомагає виявленню й запам’ятовуванню зв’язків між ними.

Найбільшого поширення на уроках історії мають хронологічні таблиці, що групують факти на основі часових відносин між ними, відбивають послідовність подій. У них зазвичай передбачено два стовпчики: дата, подія. Проте це не є обов’язковим правилом. Синхроністичні таблиці відбивають «горизонтальні» часові зв’язки між подіями та явищами. Тематичні таблиці містять однорідні факти, наприклад війни чи повстання, наукові відкриття тощо.   У такій таблиці, як правило, три стовпчики: причини події; основ‑ ні етапи (ознаки, прояви, риси); наслідки. Різновидом тематичної є узагальнююча таблиця, яку часто складають протягом вивчення цілої теми чи розділу, розкриваючи зв’язки або тенденції розвитку в конкретний період. Порівняльні таблиці, виокремлюючи суттєві порівняльні ознаки історичних явищ, аналогічні чи протилежні, сприяють виявленню відносин подібності і відмінності між ними, наприклад, між суспільними верствами, формами державного устрою, менталітетом, цінностями, суспільним чи економічним устроєм. Таблиці розвитку виявляють якісні чи кількісні зміни, динаміку окремих історичних явищ. На відміну від таблиць порівняння, в них зіставляються не різні явища, а різні етапи розвитку того самого історичного явища. Таблиці відіграють важливу роль у вичленовуванні й узагальненні ознак понять. У цій частині ми більш детально зупинимося на принципах створення хронологічних таблиць, які безпосередньо стосуються формування в учнів хронологічних компетенцій.

Навчальний історичний матеріал, з яким доводиться працювати вчителеві в сучасній українській школі, продовжує формувати занадто політизоване уявлення та відчуття історичного часу в учнів. Наші школярі продовжують уявляти собі історію, як величезний перелік війн, переворотів та правлінь монархів. Щоб цього не траплялося, вчитель, по можливості, повинен усувати недоліки того методологічного принципу, на основі якого до сьогоднішнього дня більшість авторів пишуть підручники з історії. Створення цілісного уявлення про історичну епоху, в якій відбувалися синхронно події, що безпосередньо не були пов’язані між собою причинно‑наслідковими зв’язками, можна досягти завдяки складеній учнями хронологічній таблиці, яка б дозволяла помітити паралельність політичних та культурних подій окремого історичного періоду. Так, вивчаючи тему «Культура України другої половини ХVII — першої половини XVIII ст.», учням можна запропонувати скласти хронологічну таблицю, яка матиме такий зміст.

Політичні подіїДатаПодії культурно-духовного життя
Обрання гетьманом Лівобережної України Івана Самойловича, взяття об’єднаним козацько‑ турецьким військом Кам’янця1672 р.Завершення «Хроніки з літописців стародавніх» Феодосія Софоновича
Початок правління Яна III Cобеського в Речі Посполитій1674 р.Створення найдавнішої драми «Про Олексія, чоловіка Божого», що збереглася до нашого часу; видання історичного твору «Синопсис»
Петро Дорошенко зрікся гетьманства1676 р.Вихід друком трактату Лазаря Барановича «Нова міра старої віри»
Перший кримський похід, усунення І. Самойловича, підписання Коломацьких статей І. Мазепою1687 р.Підпорядкування Української православної церкви Московському патріархату
Другий кримський похід1689 р.Початок видання житія святих Четьї‑Мінеї, упорядкованих Данилом Тупталом; збудовано Покровський собор у Харкові
Початок Північної війни1700 р.Заснування Чернігівського колегіуму
Початок національно‑визвольного повстання на Правобережній Україні під проводом Семена Палія1702 р.Вихід друком Києво‑ Печерського патерика
Зруйнування Батурина1708 р.Феофан Прокопович закінчує читати курс арифметики та геометрії в Києво‑Могилянській академії
Зруйнування Чортомлицької Січі1709 р.Збудовано Христовоздвиженський собор у Полтаві — шедевр козацького бароко

Такі хронологічні таблиці підводитимуть учнів до розуміння багатогранності історії, примушують їх замислюватися над нею   і навчатимуть з нею працювати.

Стійкий інтерес до хронологічних завдань виникне лише в тому випадку, якщо вчитель урізноманітнить форму їх подання. Запам’ятовування матеріалу значно поліпшується, якщо людина може створити зорові образи, що відповідають цьому матеріалу. Подібна обробка матеріалу сприяє його осмисленню та структуруванню. І чим змістовніша інформація, тим легше її запам’ятати   й засвоїти. Отже, запам’ятовування буде кращим, якщо ми кодуємо матеріал і зорово, і вербально, а також надаємо йому певної структури та смислу. Слід зазначити, що велику роль у процесі запам’ятовування відіграє так зване мимовільне запам’ятовування. В останньому випадку в пам’ять потрапляє те, що супроводжувало виконання інших завдань, було включено в них і, таким чином, не було безпосередньо пов’язане із запам’ятовуванням. Ефективність мимовільного запам’ятовування залежить від розумової активності учня, від того, наскільки він самостійно працює з матеріалом. Під час мимовільного запам’ятовування перевагу має та частина матеріалу, на яку спрямована основна увага в процесі виконання певних завдань. Чим глибший і складніший аналіз матеріалу, тим краще він зберігається в пам’яті. Величезний ефект мають завдання зі складання таблиць, що привчають учнів поєднувати історичний простір з історичним часом. Історичний процес — це свого роду просторово‑часовий континуум, і тому будь‑яка дата повинна бути прив’язаною до певного місця. Під час вивчення теми «Османська імперія» учням 8‑го класу можна запропонувати заповнити хронологічну таблицю «Завоювання османів в ХVI ст.», використовуючи при цьому карту. Результатом роботи учнів над таким завданням буде таблиця, чий зміст не тільки не повторюватиме матеріал підручника, а й створюватиме образне уявлення про хід та результати завоювань османів.

Рік підкорення території османамиТериторії, завойовані османамиСултан, за якого було здійснено завоювання території
1515 р.КурдистанСелім I (1512–1520)
1516 р.Північна частина МесопотаміїСелім I
1516 р.Сирія, Ліван, ПалестинаСелім I
1517 р.Хіджаз, ЄгипетСелім I
1521 р.БаркаСулейман I Пишний (1520–1566)
1526 р.УгорщинаСулейман I Пишний
1534 р.Південна частина Месопотамії, ІракСулейман I Пишний
1551 р.ТриполітаніяСулейман I Пишний
1566–1683 рр.Західне Поділля, о. Крит, о. КіпрІнші султани Османської імперії

Складання хронологічних таблиць не повинно бути самоціллю, оскільки зміст кожної хронологічної таблиці має стати матеріалом для осмислення певних тенденцій в розвитку історичних процесів і служити встановленням причинно‑наслідкових зв’язків. У наведеному прикладі перед учнями після заповнення таблиці постало завдання виділити певні етапи в ході османських завоювань згідно з обраним ними самостійно критерієм. Крім того, учні повинні були зробити висновок, якого вони дійшли, заповнюючи таблицю. Причому висновок про те, що більшість завоювань османів припадають на першу половину ХVI ст., став проблемним завданням, оскільки постало питання: «Чому більшість завоювань османи здійснили в І половині ХVI ст. і зовсім мало в наступний період?»

Заслуговує на увагу метод складання хронологічних таблиць, по‑ будований на принципі зворотної хронології подій, оскільки дозволяє більш чітко визначити причинно‑наслідкові зв’язки між подіями і руйнує шаблонність сприйняття історичного процесу. Подія, з якої вчитель може запропонувати побудувати зворотний хронологічний ланцюжок причинно‑наслідкових зв’язків, може бути як державного, так й історично‑особистого масштабу. В останньому випадку хронологічний ланцюжок не обов’язково буде довгим, але завдання буде цікавим для учнів. Приклад такого завдання: «Які події передували зреченню П. Дорошенка гетьманства?» Результатом діяльності учнів буде таблиця приблизно такого змісту.

ДатаПодія та її наслідки
Вересень 1676 р.П. Дорошенко виїжджає до табору Ромадановського й Самойловича, здає клейноди і присягає на вірність цареві
10 жовтня

1675 р.

На козацькій раді в Чигирині П. Дорошенко присягає цареві, який не визнав присяги і зажадав від Дорошенка зречення гетьманської булави
1674 р.Самойлович і Ромадановський оволоділи основними містами Правобережжя. Дорошенко формально усувається від влади. Через надзвичайну жорстокість турецької армії на Правобережжі відновлено владу Дорошенка, який невдовзі втратив популярність та підтримку народу
1672 р.Війна на Правобережжі. П. Дорошенко воює на боці Туреччини проти Польщі
Березень 1669 р.П. Дорошенко скликає Старшинську раду під Корсунем, на якій ухвалено рішення прийняти турецький протекторат
1668 р.На Старшинській раді в Чигирині П. Дорошенко порушує питання про об’єднання Гетьманщини під протекторатом Туреччини
1666 р.Укладення союзу з Кримським ханством — васалом Османської імперії
1665 р.П. Дорошенко стає гетьманом на Правобережжі

Якщо в попередньому випадку учні встановлювали причинно‑ наслідкові зв’язки між подіями, що відбулися під час правління однієї особи, то, пропонуючи встановити: «Які події передували ліквідації гетьманства в 1764р.?», перед учнями ставиться також завдання дослідити й осмислити вже певний історичний процес, в даному разі процес поступового знищення державності України у складі Російської імперії.

ДатаПодія та її наслідки
Листопад 1764 р.Імператорським маніфестом й сенатським указом К. Розумовського усунено з гетьманства. Для управління Лівобережною Україною та Запорожжям створена Малоросійська колегія
Жовтень 1764 р.К. Розумовський складає гетьманські повноваження
1754 р.Видання імператорських указів про обмеження гетьманської влади
1734 р.Створення спеціальної установи, що обмежувала державність України — Правління гетьманського уряду
1722 р.Створення Малоросійської колегії — перша спроба знищити державну автономію України
1709 р.Царським указом призначався резидент при гетьманському урядові, що стежив за діяльністю гетьмана
1709 р.«Решетилівські статті» — царський акт, що посилив залежність Лівобережжя від Москви
1709 р.Зруйнування Запорозької Січі — осередку державності України
1687 р. «Коломацькі статті»Гетьман позбавлявся права без дозволу царя усувати з посад старшину. Особисту охорону гетьмана складав полк московських стрільців
1672 р. «Конотопські статті» І. СамойловичаУкраїна позбавлялася права бути присутньою на переговорах, де вирішується питання, що її стосуються. Ліквідована особиста охорона гетьмана з числа українців
1669 р. «Глухівські статті»Царські воєводи залишилися в багатьох українських містах. Гетьман позбавляється права підтримувати відносини з іншими державами
1665 р. «Московські статті»Гетьман має обиратися радою козацького війська в присутності царського представника і затверджуватися царем
1659 р. «Переяславські статті»Царські воєводи із залогами розміщуються в українських містах. Гетьман позбавляється права без згоди царя призначати або звільняти полковників
1654 р. «Березневі статті»Об’єднання України й Московії у своєрідну конфедерацію

 Таким чином, складання та заповнення таблиць мають, перш за все, розвивати учнівські компетенції, змістом яких виступають певні знання, уміння, навички та творча діяльність учнів. Це стає можливим за умови самостійної діяльності учнів з опорою на особистий досвід.

Залишити коментар

Ваша електронна адреса не буде опублікована.Обов'язкові поля позначені *

*