Про використання відеоматеріалів на уроках історії

Реформування освіти в Ук­раїні відбувається в умовах бурхливого розвитку інформа­ційних та телекомунікаційних технологій. Важливими чинни­ками сучасного суспільства ста­ють знання та вміння користу­ватись комп’ютером та інфор­мацією, що надходить з різ­них джерел, вміння її аналізу­вати і застосовувати для влас­ного розвитку та повсякденно­го життя і навчання. Недарма в Національній доктрині роз­витку освіти, яка є стратегічним документом, що окреслює основні напрями розвитку ос­віти в Україні у найближчі 20 років, пріоритетним в розвит­ку освіти постає завдання за­провадження останніх іннова­цій, інформаційних техноло­гій, створення сучасної індуст­рії навчальних засобів. Застосу­вання комп’ютера на уроці кар­динально змінює роль та міс­це технічних засобів навчання у навчально-виховному процесі й дає можливість розв’язувати такі дидактичні завдання:

  • забезпечувати науковість навчання;
  • розвивати пізнавальні ін­тереси і здібності учнів;
  • забезпечувати здобут­тя учнями сталих та глибоких знань;
  • прискорювати темпи ви­вчення і запам’ятовування на­вчального матеріалу;
  • активізувати самостійну роботу школярів;
  • посилювати наочність.

Необхідність застосування комп’ютера, крім того, обумовлено інтенсифікацією сучасного процесу вивчення історії, адже значно зростає обсяг історичної інформації при скороченні годин на її засвоєння. Використання комп’ютера дозволяє представити учням на­вчальний історичний матеріал у найбільш компактному і зруч­ному для сприйняття, економ­ному за часом вигляді. Мова йде про те, що вчителю історії комп’ютер надає можливість наповнити урок різноманітним візуальним матеріалом, який може і повинен бути вико­ристаний на кожному з уроків. Ще до появи технології мультимедіа експерти з маркетин­гу за результатами численних експериментів виявили залеж­ність між методом засвоєння матеріалу й здатністю відтвори­ти здобуті знання через деякий час. Якщо матеріал подавали у звуковому вигляді, то людина запам’ятовувала близько 1/4 інформації, якщо візуально — близько 1/3, а при комбінуван­ні впливу (зорового і слухового) запам’ятовування підвищу­валося до 1/2.

До навчальних відеома­теріалів слід віднести телеекскурсії в музеї, на виставки, до меморіальних історичних пам’ятників, телевізійні пере­дачі про окремі історичні події чи проблеми. Як правило, ці матеріали записуються викладачами на електронні носії ін­формації, щоб потім їх проде­монструвати учням на уроці. Основна проблема, що постає в цьому випадку перед учителем дуже часто, — це невід­повідність використовуваного на уроці відеоматеріалу чинній навчальній програмі. Щоб вирішити цю проблему, вчи­тель повинен розчленовувати демонстрацію на кілька фраг­ментів, забезпечуючи порційну подачу матеріалу, і перевіряти, як учні засвоюють зміст. Інша проблема навчальних відеома­теріалів цього типу — це па­сивність учнів. Адже будь-які навчальні відеоматеріали супроводжуються коментарями їх творців, що мають оціноч­ні судження, узагальнення, порівняння та висновки. Уч­ням потрібно лише їх відтворити. Здебільшого навчальні відеоматеріали використовують як самостійне джерело інформації і нових фактів. Під час уро­ку вони несуть основне зміс­тове навантаження, а викла­дач на деякий час поступаєть­ся своїм місцем відеофільмові. Перш ніж використати на­вчальні відеоматеріали на уро­ці вчителю слід:

  • у вступному слові підготу­вати учнів до активного і більш повного сприйняття змісту пропонованого відео;
  • шляхом бесіди встанови­ти з учнями зв’язок між відео-матеріалом і досліджуваною темою;
  • звернути увагу школярів на головні питання, що зна­йдуть своє висвітлення в на­вчальному відеофільмі;
  • ознайомити учнів із за­гальною схемою відеофільму, не розкриваючи його змісту;
  • попередньо пояснити най­більш складні місця.

Перегляд будь-якого на­вчального відео повинен за­кінчуватися обговоренням по­баченого. Цікавим варіантом обговорення відео може бути дискусія, головне питання якої було сформульоване на почат­ку перегляду.

Отже, методи і прийоми з навчальними відеоматеріалами різноманітні. Вони залежа­тимуть від навчально-вихов­ної мети уроку, зацікавленос­ті учнів, змісту. Можна запро­понувати певну послідовність дій учителя на занятті з використанням навчальних відеоматеріалів:

  1. Вибирати навчальні ві­деоматеріали з урахуванням зв’язку зображення з текстом супроводу; доступності само­го супроводжувального текс­ту; послідовності в розкрит­ті змісту; відповідності на­вчальній програмі; економ­ності викладу.
  2. Визначати місце навчаль­них відеоматеріалів у струк­турі уроку залежно від фор­ми й типу уроку. Використан­ня навчальних відеоматеріалів доцільне:
  • під час пояснення нового матеріалу — як ілюстративно­го і самостійного джерела ін­формації;
  • з метою закріплення щой­но вивченого матеріалу;
  • під час повторення ма­теріалу, що вивчався раніше;
  • при узагальненні, систе­матизації знань;
  • як вступ під час вивчення нової теми.
  1. Визначати час демонс­трації, враховуючи вік уч­нів, зміст матеріалу, що вив­чається, і зміст навчального відеоматеріалу. В будь-якому разі тривалість демонструван­ня навчальних відеоматеріалів на уроці не має перевищувати 7-10 хв.
  2. Визначити способи ак­тивізації пізнавальної діяль­ності учнів, тобто сукупність прийомів, які сформують пси­хологічну установку на спри­йняття відеоматеріалу. Такими прийомами можуть бути:
  • оголошення мети пере­гляду;
  • виділення головного під час перегляду;
  • вступне слово;
  • постановка проблемних питань або завдань;
  • складання плану;
  • завдання для переказу;
  • виконання вправ;
  • підсумкова бесіда.

Перегляд навчальних відео­матеріалів у жодному разі не повинен перетворитися на кі­носеанс. Максимальний час, який слід відводити на пере­гляд відеоматеріалів, не пови­нен перевищувати 15 хв. У ви­няткових випадках він може бути збільшений до 20 хв. Час­то 3-хвилинний фрагмент у навчальному відношенні на­багато корисніший та ефек­тивніший, ніж перевантаже­ний інформацією цілісний відеофільм.

До цього типу відеома­теріалів слід віднести інтерв’ю, відеохроніку тощо. Майже ко­жен сьогоднішній програм­но-педагогічний засіб з історії має відповідний розділ, в яко­му вчитель зможе знайти від­повідну колекцію відеосюжетів.

Документаль­не відео може служити учням історичним джерелом, ми вважаємо, що робота учнів з ним повинна включати етапи:

  1. Опис:
  • опишіть, що ви побачи­ли, переглядаючи відеосюжет. Особливу увагу звертай­те на деталі;
  • зверніть увагу, які об’єкти потрапили на передній план, а які залитися на другому;
  • що робили, чим займалися люди, які потрапили в об’єктив кінокамери?
  • якщо центральною фігу­рою сюжету є відомий істо­ричний діяч, спробуйте опи­сати його зовнішність. Звер­ніть увагу на рухи, вираз його обличчя;
  • які деталі перегляну­ того сюжету найбільше вам запам’яталися? Чому?
  1. Інтерпретація:
  • з історією якої країни пов’язаний переглянутий вами відеосюжет? На підставі чого ви зробили такий висновок?
  • до якого періоду можна віднести зняті кадри? Обґрунтуйте свої міркування;
  • чи змінилося ваше уяв­лення про історичні події після перегляду відеосюжету? Якщо змінилося, то що саме і чому?
  • що нового ви дізналися про історичні події, які були відомі вам з вивченого ма­теріалу?
  • які емоції і почуття відтво­рив кінооператор? Чому саме ці події зацікавили його в пер­шу чергу?
  • з якою метою і для якої аудиторії знято відеосюжет?
  • в якому контексті створю­валося відео?
  • якою ви уявляєте собі пси­хологічну атмосферу історичної події, зняту кінооператором?

Висновки та узагаль­нення:

  • сформулюйте висновок, якого ви дійшли після робо­ти з відеосюжетом. Спробуй­те провести історичні паралелі. Зробіть узагальнення.

Крім програмно-педагогіч­них засобів та інших мульти­медійних комплексів, існують відеохрестоматії.

Розглянемо наступ­ний вид відеоматеріалів.

Художні відеоматеріали, до яких відносять художні філь­ми на історичну тематику, є одним із найцікавіших для уч­нів засобів пізнання історії. Маючи надзвичайний моти­ваційний потенціал, водночас він має і суттєві недоліки. Од­ним із них є те, що художній фільм — це певна інтерпрета­ція історичних подій. Не ве­ликий секрет, що останнім ча­сом інформація про цікаві та яскраві події минулого, в цен­трі яких завжди перебувають мужні та непересічні історичні постаті, надходить до учнів з історичних фільмів, зокрема голлівудських. Подібна інформа­ція часто не має нічого спіль­ного з історичною правдою, а є версією авторів фільму, яка залежить від законів кінема­тографа як особливого жанру мистецтва. Історичні образи, закріплені таким чином у сві­домості учнів, здебільшого не тільки дуже далекі від історич­ної реальності, а й упереджені. Накладаючись у дітей на певні історичні уявлення про минуле, які вони отримали (або не от­римали) на уроках історії, таке трактування подій може спри­йматись як об’єктивне, науко­во-історичне. Тому використо­вувати художній фільм на уро­ці в повному обсязі не тільки не доречно, а навіть шкідливо. Хоча це зовсім не означає, що даний тип відеоматеріалів не слід використовувати на уро­ці. Навпаки, художнє відео розвиває в учнів вміння аналізу­вати та оцінювати різні інтерпретації історичного процесу та критичного ставлення до них. Така робота стає передумовою, підґрунтям розвитку критич­ного мислення, допомагає ді­тям усвідомити, що історія не завжди є об’єктивною і що не існує єдиної істини щодо ми­нулого, дає можливість виро­бити власну позицію, сформувати свій погляд щодо історич­них фактів і свідчень. Таку роботу слід розпочинати з пер­ших років вивчення учнями іс­торії в школі.

Якщо вчитель ставить перед собою завдання творчо підій­ти до використання відеома­теріалів на уроці, йому вар­то навчитися використовувати програму Windows Movie Maker або інші відеоредактори. Робо­та з цією програмою збагачує творців, оскільки її результат – це продукт, створений вчите­лем, а в подальшому й учня­ми. Програма Windows Movie Maker дозволяє перевести будь-які відеоматеріали в цифровий формат. Для цього шляхом  ім­порту мультимедійних початкових файлів їх зміст перено­ситься у Windows Movie Maker для подальшого редагування.

Програма дає змогу вирізати, компонувати відеоматеріали залежно від мети користувача. Розбивши на окремі відеокліпи початкові відеоматеріали, в подальшому можна змінюва­ти порядок відеокліпів у будь-якій послідовності, здійснюва­ти монтаж відеокліпів, створю­вати переходи між ними, дода­ючи до них коментарі у вигляді звукового супроводу. Особли­вих навичок для опанування можливостями Windows Movie Maker не потрібно, вчитель по­винен володіти комп’ютером на рівні користувача.

Використання художніх відеоматеріалів для розвитку в учнів критичного мислення. В 6 класі під час вивчення теми «Криза грецької державності й піднесення Македонії» вчи­тель може використати відео-фрагменти з художнього фільму «Александр» так, щоб вони відповідали тексту, який учні будуть читати в підручнику. В цьому випадку роботу з відеофрагментами можна побудува­ти на протиставленні тексту й художньо-історичних образів, які виникають в учнів під час перегляду відповідних відеосюжетів. Увагу учнів слід скеро­вувати саме на інтерпретаційні моменти тих відеосюжетів, які переглядають. Для цьо­го мислення учнів слід скеровувати питаннями на кшталт: «Наскільки точно творці філь­му відтворили деталі тієї чи ін­шої події? Наскільки цей сю­жет відповідає вашим уявлен­ням про цю подію? Що в цьому сюжеті є історичним фактом, а що художньою вигадкою?»

Учитель може використати на одному уроці декілька відеофрагментів і створити відео урок, застосувавши для цьо­го програму Power Point. Ос­таннім часом говорять навіть про виникнення цілої педаго­гічної технології використан­ня презентацій на уроці історії. Вбудувавши відеофрагменти в презентацію, вчитель отримує створені власними зусиллями навчальні відеоматеріали, які можуть супроводжуватися текс­товими коментарями чи звуко­вим закадровим текстом. Зву­ковий та фільмовий об’єкти можна налагодити таким чи­ном, щоб вони працювали ав­томатично при перегляді слай­ду, або при активації кнопкою миші. Такий мультимедійний продукт буде повністю відпові­дати педагогічним запитам са­мого вчителя, а це особливо важливо, якщо уважно приди­витися до мультимедійних програм, що пропонуються у наших інтернет магазинах, які здебільшого не мають чіткого навчального призначення.

Виснов­ки.

З навчально-освітньої точ­ки зору, відеоматеріали є ко­рисними, оскільки:

  • історичні факти в них можуть бути представлені в надзвичайно захоплюю­чий спосіб;
  • створюють сюжетно-тематичні картини й істо­ричні реконструкції, зва­жаючи на неможливість спостерігати події минуло­го візуально;
  • наближають учня до минулого і конкретизують його історичні уявлення;
  • дають можливість уч­ням прив’язати знання до певних візуальних образів;
  • дозволяють розвивати в учнів навички і вміння критичного мислення.

Отже, відеоматеріали потрібно застосовувати на уроках історії, використову­ючи величезні можливості, які надають учителю сучасні комп’ютерні технології.

 

Залишити коментар

Ваша електронна адреса не буде опублікована.Обов'язкові поля позначені *

*