Методика навчання історії в школі

Тести як засіб перевірки знань школярів

Автор: Шуліга А.Є. – адміністратор сайту “Історія в школі”, вчитель історії Лозівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №11 

Тести як засіб перевірки знань школярів

Керувати будь-яким процесом та здійснювати корекцію можна лише на основі даних контролю над його перебігом. Не є винятком й навчально-виховний процес.

Розрізняють два методи контролю — суб’єктивний та об’єктивний. Суб’єктивний метод контролю знань учнів за своєю сутністю придатний для підсумкового контролю. Інструментом, який дозволяє об’єктивно оцінювати якість засвоєння, є орієнтований на певні критерії тест. Запровадження тестових технологій у навчально-виховний процес — це сучасна об’єктивна реальність, тому одним із завдань вчителів є формування в учнів позитивної установки до тестування.

На рівні безпосередньої навчально-виховної діяльності потрібен постійний зворотний зв’язок, який дозволяє, виходячи із отриманої інформації, визначати тактику (а інколи і стратегію) роботи вчителя як з конкретними учнями, так і з класом загалом. Основою побудови зворотного зв’язку є своєчасне отримання інформації про рівень засвоєння учнями навчального матеріалу.

Загальновідомо, що існують значні розходження між суб’єктивними та об’єктивними оцінками. Адже на вчителя впливає забагато суб’єктивних факторів (настрій, самопочуття, симпатії та антипатії, тощо). Більш об’єктивно оцінити знання учнів нам дозволяють тести. У цьому й полягає їх актуальність.

Тест (англ. test — проба, випробування, перевірка будь-яких якостей) — це сукупність спеціально підготовлених запитань, стандартизованої процедури проведення та заздалегідь спроектованої технології обробки та аналізу результатів.

Тестові завдання мають структуру, еталон та ціну завдання. У зарубіжній та вітчизняній літературі виділяють тестові завдання закритої та відкритої форми.

У свою чергу, тести мають як позитивні, так і негативні ознаки. До позитивних можна віднести можливість кількісного вимірювання рівня знань і труднощі завдань; об’єктивність і порівнянність оцінки та цілковите охоплення знань;
систематичність контролю та індивідуальний підхід до кожного з учасників; технологічність тестів. Недоліками проведення тестів є можливість угадування, відносна складність створення якісного тесту, помилки педагогічних вимірів тощо.

Тестування надає педагогу можливість не лише співвіднести якість знань та вмінь кожного учня, класу з вимогами освітнього стандарту (мінімуму), а й реалізувати принцип використання інформації зворотного зв’язку. Загальний принцип використання результатів отриманої інформації полягає ось у чому:

  • якщо окремий учень недостатньо засвоїв матеріал, тоді як більшість його однокласників ним оволоділа, тоді є необхідність індивідуальної роботи з учнем для з’ясування причин, що призвели до зазначеної ситуації та визначення шляхів її подолання;
  • якщо більшість учнів не засвоїли певного обсягу навчального матеріалу, то вчителеві необхідно переглянути методи викладання, щоб забезпечити краще розуміння та засвоєння пояснюваного.

Мінімальні вимоги до складу тестового завдання базуються на трьох частинах:
1. Інструкція.
2. Текст завдання (запитання).
3. Правильні відповіді (еталон).

Інструкція повинна вказувати те, що та яким чином учень повинен виконати завдання, де та як робити записи, позначки. Дозволено давати одну інструкцію для групи однозначних завдань, яка розміщується на початку даної групи завдань. Дуже важливо вказати, яким чином треба робити позначки під час виконання тестового завдання. Можливі декілька варіантів: підкреслити, позначити хрестиком, обвести колом, намалювати стрілочку, поєднати лінією тощо. Найбільш універсальним, чітким та зрозумілим є варіант закритого обведення колом цифри (букви), яка відповідає правильній відповіді для завдань закритого типу, і вимога вписати відповідь у відведене місце для завдань закритого типу.

Етапи створення тестових завдань

  1. Визначення мети тестування.
  2. Відбір змісту навчального матеріалу.
  3. Складання запитань та їх компоновка.
  4. Складання варіантів відповідей, які разом з правильними мають і неправильні.
  5. Складання інструкції для учнів.
  6. Створення системи перевірки, обробки та аналізу результатів.

Види тестів

Альтернативний тест — найпростіший у розв’язанні. У ньому запропоноване запитання передбачає 4–5 варіантів відповідей, серед яких лише один — правильний. При цьому чим більше варіантів відповідей, тим менша можливість вгадування відповіді.

Вибірковий або варіативний тест. Зазвичай не викликає в учнів особливих труднощів. Передбачає 8–10 варіантів відповідей на тестове завдання, з яких 4–5 відповідей правильні. За вибірковими тестами перевіряють передусім повноту знань класифікації того чи іншого явища.

Послідовний або порядковий тест дає можливість перевірити знання учнем послідовності тієї чи іншої історичної події. У варіантах відповіді на таке тестове завдання відсутні неправильні відповіді, адже запропоновані у невпорядкованому вигляді поняття, слова, ситуації, дати необхідно розташувати у правильній послідовності.

Конструктивний тест (або тест-доповнення). Таке завдання передбачає заповнення учнем у тексті, що описує те чи інше явище, пропущених слів, які мають визначальне значення для даного тексту.

Схематичний тест. У даному тесті подано схему побудови чогось  без будь-яких підписів із проставленими цифрами 1, 2, 3 тощо, а під літерами а, б, в тощо дано ключові слова. Учні повинні співвіднести вказані під цифрами ознаки з їх визначенням.

Кількісний тест — це альтернативний, або вибірковий, тест, але для відповіді на тестове завдання потрібно вибрати правильну/правильні відповіді з цифрових варіантів запропонованих відповідей.

Узагальнювальний (збірний) тест дає можливість, окрім контрольних знань, перевірити вміння учнів узагальнювати, робити висновки, класифікувати те чи інше явище. Його також можна віднести до різновиду альтернативного/ вибіркового тесту. Під час розробки такого виду тесту завдання подаються у двох колонках: в одній колонці наведено багато ознак, що характеризують 2–3 правила, об’єкта, в іншій — власне правила, об’єкти.

Проблемно-пошуковий тест передбачає необхідність творчого переносу знань у нестандартну ситуацію й тому являє собою проблему (складне запитання, завдання, що потребує розв’язання), закладену в тестовому завданні; пропозицію варіантів (гіпотез) його розв’язання та систему аргументів. Такий вид завдання вважають одним із найскладніших тестів у змістовому плані.

Як бачимо, тест-карта з будь-якого предмета може бути побудована на основі використання різних типів тестів, що стимулює різні інтелектуальні вміння школярів.

Різноманітність тестів, що входять до тесткарти, підсилює її інформативність і дає можливість провести не лише кількісний, а й якісний аналіз знань та вмінь учня, що неможливо під час визначення середньої оцінки або ступеня навченості класу.

За обсягом змістових вимог можна виділити:

«поурочні тести» (оптимізують попередні знання, впливають на поточну оцінку) обсягом 10–12 завдань за максимально спрощеної процедурі перевірки, що доводиться до відома вже на уроці і враховується під час викладання наступного матеріалу.

«тематичні тести» обсягом 24–36 завдань, які забезпечують і впливають на тематичне оцінювання, охоплюють матеріал теми. Їх перевіряють у «спокійній» обстановці, аналізують і повідомляють результати під час підбиття
підсумків при роботі над помилками.

«підсумкове оцінювання» (семестрове чи річне) — впливає на відповідну оцінку, значне за обсягом (близько 60 завдань), охоплює найбільш суттєві елементи змісту вивченого матеріалу.

Тестові завдання покликані не тільки перевірити рівень засвоєння знань учнів, але й можуть мати навчальний характер. Тестові завдання розвивають інтерес учнів, підвищують їхній світогляд, розвивають увагу і мислення, дозволяють активізувати пізнавальну діяльність на уроці.

Існують певні правила проведення тестової перевірки:

1) кількість учнів, що тестуються, повинна дорівнювати кількості парт (слід враховувати, що на результат інтелектуальної діяльності негативно впливає велика кількість людей, ідеальною є кількість 20–30 учнів);

2) розпочинати тестування слід із твердого переконання, що учень бажає виконувати завдання тесту (до початку перевірки потрібно налаштувати на інтелектуальну працю);

3) обов’язково необхідно пояснити учням мету та алгоритм діяльності під час виконання тесту;

4) учитель повільно по рядах роздає завдання (привчайте учнів до самостійного виконання завдань, подбайте про взуття, яке б не стукотіло і не привертало до себе уваги. По класу ходіть поважно, впевнено);

5) у колі зору вчителя мають перебувати всі учні, які проходять тестування, він має запобігати будь-яким спробам окремих учнів розмовляти, списувати тощо;

6) за хвилину до закінчення терміну учнів слід попередити про закінчення роботи.

Допомога учням надається лише в опосередкованій формі, тобто у вигляді непрямих підказувань, і відбувається це лише за двох обставин:

  • коли учень не зумів після інструктажу включитися в інтелектуальну роботу;
  • коли учень не розуміє умови завдання і просить учителя допомогти йому.

У свою чергу, досить часто під час виконання тестів використовують метод, який називають інтуїцією, адже кожен може пригадати випадки, коли інтуїтивно відчував відповідь на запитання.

При цьому інформація, що зберігається в пам’яті, потрібної миті звідти виринає. Отже, під складовими психологічної готовності до виконання тестів можна розуміти суму особистого досвіду, знань, умінь та навичок, уміння користуватися своєю інтелектуальною стратегією, розвинуту інтуїцію.

Для досягнення певних успіхів у тестуванні учням потрібно тренуватися у виконанні тестів різних видів, навіювати їм у достатній кількості оптимізм, щоб підтримувати сподівання на добрий результат, та песимізм, щоб мотивувати інтелектуальний неспокій.

Форми проведення тестування:

  • «усна»: вчитель декілька раз повторює завдання, а учні позначають на своїх бланках відповіді;
  • «письмова»: учні отримують роздруковані завдання, у бланках позначають відповіді, вчитель запобігає списуванню;
  • «комп’ютеризована»: учні індивідуально виконують завдання на комп’ютері, вчитель запобігає списуванню.

Перевірка результатів тестування в письмовій (бланковій) формі здійснюється за допомогою спеціально підготовлених «ключів-шаблонів», які відповідають учнівському бланку. На них позначаються правильні відповіді. Якщо «ключ» зроблений на щільному папері, то в ньому вирізають «віконця» на місцях правильних відповідей, потім накладають на бланк, що перевіряється, і в «чистих квадратах», тобто там, де немає правильних відповідей (допущені помилки), роблять позначки.

Якщо «ключ» зроблено на звичайному папері, то правильні відповіді зафарбовуються, а перевірку здійснюють шляхом накладання роботи, що перевіряється, на «ключ» і розміщення зробленого «бутерброда» на світлу поверхню (наприклад, на віконне скло) з подальшим закресленням розбіжностей.

Під час використання «бланків-зошитів» вчитель позначає правильні відповіді у своєму «зошиті-ключі» і виділяє помилки в учнівських зошитах, порівнюючи з еталоном. Кількість допущених помилок фіксує.

Робота над помилками передбачає коментоване обговорення відповідей — як правильних, так і помилкових, щоб уникнути випадковості під час вибору. Учитель роз’яснює суть помилок, посилаючись на відповідні джерела. Таким чином, тести виступають не лише як контролюючий інструмент, а також як засіб навчання.

Отже, тестування дає змогу здійснити вимірювання середньої оцінки та ступеня навченості класу, дає підстави здійснювати якісний аналіз результатів навчально- пізнавальної діяльності учнів за будь-який проміжок часу або протягом усього навчального року.

Таким чином, беззаперечними перевагами тестових завдань є:

  • отримання інформації про рівень знань та учнів кожного учня;
  • своєчасне виявлення прогалин у знаннях учнів;
  • швидкість проведення;
  • простота перевірки.

Переваги тестів для учня:

  • Цей вид роботи не стомлює учнів;
  • Йому не треба формулювати відповідь та думати, як правильно його граматично написати;
  • має можливість самостійно перевірити себе.

Але не слід використовувати на кожному занятті тести як засіб перевірки знань учнів. Чим ширшим є коло діяльності учня, тим більше існує можливостей виявляти його здібності. Користуючись тестами, не чекайте від них більше, ніж вони можуть дати.

Висновок: на сьогодні тест є одним із видів перевірки знань учнів. Особливо об’єктивним є тестування за допомогою комп’ютерів. Тестування дозволяє контролювати навчальний процес на кожному занятті, індивідуалізувати підхід до кожного учня, не витрачати часу на рутинну працю з підрахунку балів, повністю автоматизувати процес навчання за індивідуальними програмами.

Зразки уроків із використанням тестових технологій, потрібно перейти за посиланням та завантажити:

Урок контролю і корекції навчальних досягнень учнів із теми «Джерела до вивчення історії» (5 клас. Історія України)

Урок контролю і корекції навчальних досягнень учнів із розділу «Встановлення й утвердження комуністичного тоталітарного режиму в Україні» (10 клас. Історія України)

Урок контролю і корекції навчальних досягнень учнів із розділу «Первісні спільноти. Археологічні культури» (6 клас. Всесвітня історія. Історія України)

Урок контролю і корекції навчальних досягнень учнів із розділу «Високе Відродження. Реформація в Західній Європі» (8 клас. Всесвітня історія)

Урок контролю і корекції навчальних досягнень учнів із розділу «Українські землі у складі Австро-Угорщини в другій половині ХІХ ст.» (9 клас. Історія України)

Суспільна організація та організація влади за первісних часів (6 клас. Всесвітня історія. Історія України)

Як утворилась Римська середземноморська держава (6 клас. Всесвітня історія. Історія України)

На сайті представлено більше ніж 300 уроків, більшість з яких використовують тестові технології.

Залишити відповідь

Back to top button