Німеччина (9 клас. Всесвітня історія)

Тема: Німеччина

Мета: сформувати в учнів уявлення про Німеччину наприкінці XIX ст.; аналізувати причини та наслідки германізації і культуркампфу; розглянути основні напрямки соціально-­економічного і політичного розвитку Німеччини наприкінці XIX ст.; охарактеризувати становлення німецької соціал­-демократії та її вплив на світову соціал­-демократію; порівняти Другу імперію та Третю республіку; розвивати в учнів уміння давати оцінку «світовій політиці» Німеччини, висловлювати власну думку щодо взаємовпливу держави й церкви.
Обладнання: підручник, карти світу, Німеччини.
Тип уроку: комбінований.
Поняття та назви: династія Гогенцоллернів, Бундесрат, Рейхстаг, «культуркампф», Рейхсбанк, Троїстий союз.
Основні дати та події:

18 січня 1871 р. — проголошення Німецької імперії,

1871—1890 рр. — період канцлерства О. фон Бісмарка,

1872—1876 рр. — політика «культуркампф»,

1882 р. — створення Троїстого союзу.

Історичні постаті: Вільгельм I, Вільгельм II, О. фон Бісмарк, Е. Бернштейн.

Очікувані результати: учні навчаться: показувати на карті територію Німеччини, події франко­-німецької війни, колоніальну імперію Німеччини; тлумачити, співвідносити та застосовувати поняття й терміни; характеризувати становлення німецької соціал­-демократії та її вплив на світову соціал­-демократію; аналізувати причини та наслідки германізації і «культуркампфу»; визначати основні напрям

Хід уроку

І.  Організаційний момент

Повідомлення теми та мети уроку.

ІІ. Перевірка домашньої роботи

Формування мовленнєвої компетентності
1. Як ви вважаєте, яка з держав — Пруссія чи Франція — була зацікавлена у війні 1870–1871 рр.? Свою відповідь аргументуйте.
2. Як ви вважаєте, які демократичні реформи, проведені в роки Третьої республіки, найбільше вплинули на розвиток країни?
3. Поясніть причини економічного відставання Франції від Великої Британії та США наприкінці XIX ст.
4. Назвіть основні напрями зовнішньої політики Франції в XIX ст. Який із них, на ваш погляд, на цей момент був пріоритетним. Чому?

ІІІ.  Мотивація навчальної діяльності учнів

Евристична бесіда

1. Коли утворилася єдина Німеччина? Якими були причини її утворення?
2. З ім’ям якого політичного діяча пов’язана ця подія?
3. Чому сучасники стверджували, що об’єднання Німеччини відбулося «залізом і кров’ю»?

Формування просторової компетентності
Користуючись картою атласа «Країни Європи у другої половині XІХ — на початку ХХ ст.», виконайте завдання:
1. Назвіть найбільші міста Німеччини.
2. Назвіть галузі промисловості, які були розвинені у Німеччини.
3. Назвіть великі промислові центри.
4. Назвіть держави, з якими Німеччина мала залізничне сполучення.
5. Назвіть найбільші монополістичні об’єднання.

VI. Вивчення нового матеріалу

Презентація групових проектів

• 1-а група: проект-схема «Конституція 1871 р.».

Прочитайте історичні тексти і виконайте завдання.
Текст 1. Конституція Німеччини 1871 р.
«1. Територія союзу складається з держав… (наводиться перелік 22 держав). <…>
3. Для всієї Німеччини існує загальне право громадянства, згідно з яким житель кожної союзної держави… повинен у кожній іншій союзній державі розглядатися як його природний мешканець. Щодо зарубіжних держав всі німці користуються рівним заступництвом з боку імперії. <…>
3) Визначення системи заходів, ваги і грошової системи; основні положення, що стосуються випуску паперових грошей, гарантованих рухомими і нерухомими цінностями…
7) Загальна охорона німецької торгівлі за кордоном, німецького мореплавання й морського флоту, консульське представництво імперії.
13) Загальне законодавство цивільного права та кримінального судочинства.
14) армія та військовий флот імперії. <…>
5. Імперське законодавство здійснюється союзною радою і рейхстагом. Згода більшості обох зборів необхідна для ухвалення й набуття чинності імперського закону… <…>
11. Президентство в союзі належить королю прусському, який носить титул німецького імператора. Імператор є представником імперії в міжнародно-правових відносинах, він від імені імперії оголошує війну й укладає мир, союзні та інші договори з іноземними державами, призначає і приймає послів. Для оголошення війни від імені імперії потрібна згода союзної ради, окрім випадків нападу на імперію або її узбережжя… <…>
12. Імператору належить право відкривати, відстрочувати й закривати союзну раду і рейхстаг… <…>
15. Головування в союзній раді і керівництво його роботою належить імперському канцлеру, який призначається імператором… <…>
18. Імператор призначає посадовців імперії, примушує їх присягати імперії і видає в разі потреби розпорядження про їх звільнення…
20. Рейхстаг обирається шляхом загальних і прямих виборів і таємного голосування…»
Завдання
Визначте форму правління Німеччини.

• 2-а група: проект-портрет (демонстрація) «Внутрішня і зовнішня політика О. Бісмарка».

Заповніть таблицю «Внутрішня і зовнішня політика О. Бісмарка».
Орієнтовний зразок таблиці

• 3-я група: хроніка «Німецька соціал-демократія».

Текст 2. Ерфуртська програма соціал-демократичної партії Німеччини
«Соціал-демократична партія Німеччини висуває в першу чергу такі вимоги:
1. Загальне, рівне, пряме активне і пасивне виборче право під час таємної подачі голосів для всіх громадян імперії, що досягли 20-річного віку, незалежно від статі, під час всіх виборів і голосування…
2. Пряме законодавство, здійснюване народом за допомогою права вносити і відкидати законопроекти… Обрання посадовців народом, їх цивільна і кримінальна відповідальність. Щорічне затвердження податків.
3. Загальна військова підготовка для несення військової служби всіма громадянами. Вирішення всіх міжнародних конфліктів у порядку третейського суду.
4. Скасування всіх законів, що обмежують або пригнічують вільне висловлювання думок і право союзів і зборів.
5. Скасування всіх законів, що обмежують права жінок у публічних і приватно-правових відносинах порівняно з чоловіком.
6. Оголошення релігії приватною справою. Припинення будь-яких витрат суспільних коштів на церковні і релігійні цілі.
7. Запровадження світської освіти.
8. Безкоштовність судочинства та юридичної допомоги. Здійснення судочинства обраними народом суддями. Скасування смертної страти.

9. Безкоштовна лікарська допомога, включаючи допомогу під час пологів і лікування. Безкоштовне поховання.
10. Прогресивний прибутковий і майновий податок. З метою захисту робітничого класу соціал-демократична партія Німеччини висуває такі першочергові вимоги:
1. Чинне національне і міжнародне робітниче законодавство на
таких підставах:
а) встановлення нормального робочого дня тривалістю не більше восьми годин;
б) заборона праці дітей віком молодше чотирнадцяти років;
в) заборона нічних робіт, за винятком таких галузей промисловості, які вимагають нічної праці за характером самого виробництва, з технічних причин або на користь суспільного блага;
г) безперервний відпочинок не менше тридцяти шести годин на тиждень для кожного робітника;
д) заборона видачі заробітної платні товарами.
2. Імперська організація страхування робітників передати до рук держави за вирішальної участі робітників у керуванні нею».
Запитання
1) Визначте, у чому полягали політичні вимоги.
2) Визначте, у чому полягали економічні вимоги.
3) Визначте, у чому полягали соціальні вимоги.

• 4-а група: історична довідка «Перехід Німеччини до світової політики».

 V.  Закріплення знань учнів.

Обговорення презентацій

1. Які наслідки мало створення Німецької імперії для розвитку країни?
2. Яку політику проводив канцлер О. Бісмарк? Що стало причиною відставки «залізного канцлера»?
3. У чому суть «світової політики»? Чому зовнішня політика Німеччини мала агресивний характер?
4. Яку програму дія прийняла СДПН?
5. Чому, попри реакційність політичного облаштування, Німеччина виявилася першою країною, де було прийнято соціальне законодавство?

Словниковий диктант

1. Рейхстаг.
2. Бундестаг.
3. Бундесрат.
4. Юнкерство.
5. «Культуркампф».
6. «Залізний канцлер».
7. «Союз трьох імператорів».
8. Троїстий союз.
9. Готська програма.
10. «Винятковий закон…».
11. Ерфуртська програма.
12. «Світова політика».

VІ.Домашнє завдання

1. Опрацювати відповідний параграф підручник