Історія України. Всесвітня історія. 6 класКонспекти уроків історії

У чому значення Великої грецької колонізації (6 клас. Всесвітня історія. Історія України)

Тема: У чому значення Великої грецької колонізації

Мета: закріпити знання про причини грецької колонізації Середземномор’я та  Північного  Причорномор’я,  визначити  її  хронологічні  рамки;  охарактеризувати устрій, господарство, побут, культуру грецьких колоній; показати вплив грецької колонізації на населення Середземномор’я та  Північного Причорномор’я; розвивати вміння аналізувати та систематизувати історичний матеріал; працювати з історичною картою, документами, інформативними текстами.

Обладнання: Всесвітня історія. Історія України: підруч. для 6 класу загальноосвітніх навчальних закладів, наочність.

Тип уроку:  засвоєння нових знань та вмінь.

Основні поняття: «Велика грецька колонізація», «діаспора».

Очікувані результати

Після цього уроку учні зможуть:

  • називати хронологічні межі Великої грецької колонізації, заснування перших грецьких поселень на території України;
  • показувати на карті напрямки Великої грецької колонізації, античні грецькі поселення на території України;
  • застосовувати та пояснювати на прикладах поняття: «Велика грецька колонізація», «діаспора».

Основні дати:

VIII ст. до н. е. — початок Великої грецької колонізації;

VII ст. до н. е. — заснування перших грецьких колоній на українських землях.

Хід уроку

І.  Організаційний момент

Повідомлення теми та мети уроку.

ІІ. Перевірка домашнього завдання

  1. Що таке поліс? Назвіть основні поліси Еллади і покажіть їх на карті.
  2. Коли і чому почалася боротьба між демосом і аристократією?
  3. У чому полягала роль писаних законів у Греції?
  4. Проти кого була спрямована влада тиранів?
  5. Чим життя у грецькому полісі відрізнялося від життя в містах Стародавнього Сходу?
  6. Чому інтереси тиранії на певний час відповідали інтересам демосу?

ІІІ. Актуалізація опорних знань

Бесіда за запитаннями
1. Які причини, на вашу думку, могли спонукати греків до переселення на інші землі?
2. У яких давньогрецьких міфах і що саме розповідається про морські
подорожі греків?

ІV.  Мотивація навчальної діяльності

Як вам уже відомо, у Х—VIII ст. до н. е. фінікійські мореплавці-торговці створили колонії на островах  Середземного моря, а також на його південному та західному узбережжях. Однак невдовзі в них з’явилися конкуренти — греки.

Уже в VIII ст. до н. е. грецькі міста заснували свої колонії на берегах Апеннінського півострова, розташованого на захід від Греції. Потім, долаючи запеклий опір фінікійців, елліни осіли в західній частині Середземномор’я. Тепер вони могли дістатися до «Стовпів Геракла» (Гібралтарська протока) й далі в Атлантичний океан.

Грецькі міста виникли й на єгипетському березі — у дельті Нілу. Звідси до Греції вивозили єгипетський хліб, папірус, лляну полотнину. Єгиптяни перепродавали грекам слонову кістку, пахощі, лікарські рослини та чорношкірих рабів. У Греції казали: «Елліни розселилися на берегах Середземномор’я, як жаби навколо ставка». Період із VIII до VI ст. до н. е. вчені називають часом Великої грецької колонізації.

Чому ж десятки тисяч греків залишали рідну Елладу й вирушали до далеких заморських країв?

  1. Вивчення нового матеріалу
  2. Початок Великої грецької колонізації

Учні опрацьовують текст підручника та дають відповіді на питання

– Якими були причини Великої грецької колонізації?

Причини письмово систематизуються

  • Нестача орної землі.
  • Зростання кількості населення.
  • Загострення соціальних протиріч, боротьба демосу й аристократів.
  • Загроза голоду, прагнення звільнитися від боргів.
  • Пошук нових ринків збуту ремісничих товарів, вина й оливкової.

Робота з термінами

Велика грецька колонізація (VIІІ-VI ст. до н .е.) — процес заснування грецькими полісами власних поселень на нових землях.

Діаспора (від грецького — «розсіяння») — частина населення країни, яка перебував за межами своєї батьківщини.

Робота з картою

Простежте за картою основні напрямки грецької колонізації. Назвіть колонії греків на різних територіях.

  1. Найбільші грецькі міста-колонії північного Причорномор’я

На території Північного Причорномор’я утворилося понад 30 грецьких колоній. Першими грецькими поселеннями в Причорномор’ї (VII ст. до н. е.) були: Істрія (у Придунав’ї) і Борисфеніда (на острові Березань). Згодом у пониззі Південного Бугу виникло місто Ольвія (у перекладі з грецької мови — «щаслива»). На узбережжі Керченської протоки були засновані міста Пантікапей (що стало столицею Боспорського царства), біля Дністровського лиману — Тіра. На початку V ст. до н. е. на території Західного Криму з’явилося місто Херсонес, якому судилося відіграти важливу роль у подальшій історії півострова.

Розміри міст не перевищували 50—60 га. Кожне місто мало сільську округу (хору), яка забезпечувала його жителів необхідними продуктами харчування. Вироблене продавали в місті. Серед жителів хори було
багато вихідців із навколишніх племен.

Усі причорноморські міста-поліси, крім Боспорського царства, були демократичними або аристократичними республіками, де раби, жінки
та іноземці не мали прав громадянства. Найвищим органом влади були
народні збори, які ухвалювали закони. Виконавча влада перебувала в руках колегій і чиновників. Окремо існувала судова влада.

У політичному розвитку античних міст-держав розрізняють два етапи: на першому (VII—I ст. до н. е.) вони були незалежними утвореннями,
на другому (середина I ст. до н. е. — 70-ті рр. IV ст. н. е.) перебували в залежності від Риму.

У зовнішній політиці поліси спочатку орієнтувалися на Грецію. У II—I ст. до н. е. Ольвія потрапила в залежність до Кримської Скіфії. На межі II—I ст. до н. е. Причорноморська Україна була втягнута в орбіту боротьби між найсильнішими державами — Римом і Понтом. Цар Понту Мітрідат VI Євпатор підкорив Боспорське царство, завдав поразки Кримській Скіфії та поширив владу на все Причорномор’я, у тому числі Ольвію. Зазнавши врешті поразки від римлян, Мітрідат заподіяв собі смерть у Пантікапеї (сучасна Керч), а римські війська оволоділи його царством. Політика грецьких міст переорієнтовується на Рим. У свою чергу, для Риму грецькі держави були своєрідним бар’єром перед натиском кочівників та інших варварських племен. Рим допомагав Херсонесу в його сутичках зі скіфами, у грецьких містах розміщуються римські гарнізони. У середині II — III ст. н. е. Тіра, Ольвія, Херсонес включаються до складу римської провінції Мезії. У політичну залежність від Риму потрапляє й Боспор.

Смертельного удару грецьким містам-державам завдала варварська навала, яка двома хвилями (у III ст. — готи, у IV ст. — гуни) прокотилася Причорномор’ям. У III ст. під тиском готів загинула Ольвія та інші міста, а в IV ст. навала гунів знищила Боспорське царство. Вціліли лише Херсонес і Пантікапей, які із часом потрапили під владу Візантійської імперії.

 Робота з таблицею

Назва Коли і ким засноване Місце розташування Історична доля
Ольвія (у перекладі «Щаслива») Наприкінці VI ст. до н.е. мешканцями Мілету Бузький лиман, поблизу сучасного Миколаєва Знищена гунами у 70­-х рр. ІV ст.
Херсонес (у перекладі «Півострів») У 422—421 рр. ст. до н.е. мешканцями Гераклеї Понтійської Південно­ західне

узбережжя Криму,

поблизу сучасного Севастополя

Після падіння Західної Римської імперії увійшов до складу Візантії. Припинив своє існування в ХV ст .
Пантікапей (у перекладі «Рибний шлях») У VІІ ст. до н.е. мешканцями Мілету Узбережжя Керченської протоки, сучасна Керч Зруйнований гунами в 70-­х рр. ІV ст.
Тіра (від грецької назви р. Дністер «Тірас») Наприкінці VІ ст. до н.е. мешканцями Мілету Гирло Дністра, на околиці сучасного Білгорода­ Дністровського Припинила існування в 70­х рр. ІV ст., можливо, внаслідок навали гунів

 

Особливості господарства античних міст-колоній північного Причорномор’я

Сільське господарство Ремесло й промисли Торгівля
Провідна галузь — виробництво зерна (пшениця, ячмінь, просо, жито). Значного розвитку набуло виноградарство, яке було основою виноробства. Розвинуте садівництво, городництво і тваринництво. Утримували биків, коней, кіз, овець, ослів, свиней, курей, качок Найбільш масовим було керамічне виробництво. Поширені також залізоробне, залізообробне, ювелірне, склоробне виробництво і будівельна справа. Основні домашні ремесла — чинбарство, прядіння, ткацтво, різьблення по дереву й кістці . Промисли: рибальство, мисливство, видобуток солі Жвава торгівля з місцевими племенами і Східним Середземномор’ям. До Греції вивозили зерно, худобу, шкіру, пушнину, рабів .Місцевим племенам продавали кераміку, зброю, тканини, вино, ювелірні вироби тощо. Із місцевою людністю торгівля була переважно обмінною, у містах — використовували гроші

VІ.  Закріплення знань учнів

Перевірте засвоєне на уроці

  1. Якими були причини Великої грецької колонізації?
  2. Розкажіть про основні напрямки Великої грецької колонізації. Покажіть їх на карті.
  3. Як складалися стосунки колоністів і місцевого населення?
  4. Назвіть основні грецькі міста-держави в Північному Причорномор’ї. Коли вони виникли і які мали особливості?
  5. Хоча стародавні греки розселилися на величезній території в чужих країнах, вони вважали себе єдиним народом. Що їх об’єднувало? Як вони називали себе та свою батьківщину?

VІІ. Домашнє завдання

  1. Опрацювати відповідний матеріал підручника
Завантажити: У чому значення Великої грецької колонізації (6 клас. Всесвітня історія. Історія України) (Розмір: 31.7 KB, Завантажень: 247)

Залишити відповідь

Back to top button