Сценарій до Дня пам’яті жертв Голодомору 1932-1933 років «Ми пам’ятаємо! Ми сильні!» + Презентація

Сценарій  до Дня пам’яті жертв Голодомору 1932-1933 років «Ми пам’ятаємо! Ми сильні!»

Мета: сприяти відновленню історичної пам’яті про Голо­домор 1932-33 років, формувати в учнів повагу до минулого України, до людей, які пережили страш­не лихоліття голодомору, виховувати громадянську свідомість, почуття співпереживання.

1 ведучий

– Що таке Голодомор та звідки походить ця назва?

2 ведучий

Слово “Голодомор” означає масове вбивство – мор голодом, від якого не було порятунку. Цим словом українці називають свою Національну катастрофу та геноцид 1932-1933 рр.

Перші відомі згадки вживання цього слова датуються 1960-ми роками. Зокрема, вперше його було вжито у передмові Василя Барки до його роману “Жовтий князь” (Нью-Йоркське видання 1963 р.).

В українській діаспорі вживалося паралельно визначення Великий Голод та “голод-геноцид”. Застосовувалося і слово “геноцид” як відповідник голоду. Зокрема, історик Роберт Конквест, який, власне, відкрив історію голоду світу, вживав слово “геноцид” для обґрунтування тези про штучність голоду 1932-1933 рр.

1 ведучий

У Радянській Україні слово “голодомор” вперше публічно вжив у виступі на IX з’їзді письменників України у 1986 р. український поет Іван Драч.

Масово використовувати поняття “Голодомор” починають із початку 1990-х рр. Тоді цей термін з’являється в офіційних документах, постановах Кабінету Міністрів України, указах Президента України. 1991-го р. була створена Асоціація дослідників Голодомору.

2 ведучий

Протягом періоду незалежної України офіційно вживалися декілька різних слів та словосполучень для визначення голоду 1932-1933 рр.: “голодомор” (із малої літери), “голодоморів” (у множині, враховуються голоди 1921-1923 та 1946-1947 рр.), “голодомор та політичні репресії”, «Голодомор» (із великої літери).

На сьогодні все частіше використовується термін “Голодомор” на позначення злочину геноциду, вчиненого проти українців у 1932-1933 рр.

Так, найбільша музейна установа країни із тематики Голодомору носить назву Національний музей “Меморіал жертв Голодомору”

1 ведучий

– Навіщо більшовики організували Голодомор?

2 ведучий

Головною метою Голодомору, організованого більшовиками, було знищити найактивнішу частину української національної групи задля руйнування української політичної нації.

Втім, як і будь-який геноцид, Голодомор має складну генезу, що дозволяє визначити цілі, які переслідували його організатори. У сукупності вони свідчать про штучний і наперед спланований Голодомор:

1 ведучий

По-перше, ініціатори та виконавці Голодомору планували подолати протидію політиці колективізації, вони розуміли, що голодні люди не здатні на будь-який значний опір. Так, у 1930 р. у масових антирадянських виступах в Україні взяло участь близько 1,2 млн селян. За перші 7 місяців 1932 р. органи ҐПУ зафіксували в УСРР понад 900 масових виступів, що складало понад 56% усіх антиурядових акцій в СССР за цей час. Під час Голодомору опір практично був зведений до нуля.

2 ведучий

По-друге, за роки українізації в Україні сформувалася чимала група українців-комуністів, які добивалися все більшої самостійності, зокрема в сфері економіки, та розглядали російський народ в УРСР як національну меншину. Також з’явилася потужна національна культурницька еліта, яка починала мислити категорією «Геть від Москви». Йшлося про становлення української політичної нації, що з точки зору майбутніх організаторів Голодомору не можна було допустити. Цей рух до самостійності та відособленості був сприйнятий Москвою як прояв сепаратизму, що мав бути придушений. Протягом 1932-1933 рр. партійний апарат був майже повністю змінений, чимало з українських комуністів виключили із партії та заарештували.

1 ведучий

По-третє, на 1932 р. комуністичне керівництво усвідомило, що за два роки колективізації селянська ментальність, яка опиралася на приватновласницькі традиції, залишалася настільки сильною як і 10 років тому, що не дозволяло розраховувати на успіх політики колективізації в подальшій перспективі. Сталін поставив питання гостро: всі проблеми вирішити одночасно – подолати опір селян, інтелігенції та націонал-комуністів у владі, провчити непокірних та перетворити тих, хто залишиться на «радянських» людей, які б безкоштовно працювали у колгоспі.

2 ведучий

Зробити це можна було лише в один спосіб – масово винищити непокірних. Україна стала лабораторією, де над цілим багатомільйонним народом були проведені страшні експерименти.

Голодомор став результатом чітко спланованої політики Кремля. До нього призвела посилена більшовиками попередня політика визиску та введення нових механізмів геноциду наприкінці 1932 року.

Головним із таких механізмів стало масове відбирання усього продовольства. Конфіскація вимагала напруження усього репресивного апарату системи, а також залучення багатьох містян, робітників у примусовому порядку, співробітників компартійного апарату. Для вилучення продовольства створювалися спеціальні загони з активістів, які ходили по сільських обійстях і здійснювали обшуки.

1 ведучий

Із початком 1933 року ці спеціально навчені активісти забрали все їстівне у мільйонів людей, прирікши їх на масовий голод.

Люди почали тікати з уражених голодом територій. У відповідь влада намагалася ізолювати голодних селян у межах окремих населених пунктів та територій. Більшовики застосували режим “чорних дошок”.
Села, занесені на “чорні дошки”, оточувалися збройними загонами міліції та радянських спецслужб. Вивозилися усі запаси їжі. Заборонялися торгівля та ввезення будь-яких товарів.

Занесення сіл на “чорні дошки” було рівнозначно смертному вироку їхнім мешканцям.

2 ведучий

Голодний люд намагався вибратися за межі України. У відповідь у січні 1933 року режим заборонила виїзд селян із території України та Кубані, заселеної переважно українцями. Це стало ще одним елементом політики Голодомору. Втікачам перестають продавати квитки на залізничний та водний транспорт. Блокуються дороги до міст. Тих, хто встиг виїхати, заарештовують і повертають назад.

У результаті були створені умови несумісні із життям для значної частини населення України.

Знесилені голодом селяни опинилися у замкнутому колі, повністю залежні від волі членів державного та партійного апарату.

1 ведучий

Хто організував Голодомор?

2 ведучий

Наприкінці 1920-х – на початку 1930-х рр. у Радянському Союзі активно встановлювався тоталітарний сталінський режим. Уся влада була зосереджена в руках Йосипа Сталіна та його найближчого оточення.
Будь-які ухвалені в Москві рішення завдяки централізованій системі підлягали негайному та безапеляційному виконанню. НКВД, прокуратура, суд, органи партійного контролю здійснювали тотальний контроль над суспільством. Будь-які прояви опору та вільнодумства пригнічували жорстокими репресіями.

1 ведучий

До Голодомору призвело безліч рішень, ухвалених на різних рівнях, головними ідеологами, замовниками та організаторами були Йосип Сталін та його найближче оточення, керівники комуністичної партії в Україні.

2 ведучий

У 2009 році Служба безпеки України порушила кримінальну справу за фактом вчинення в Україні у 1932 – 1933 рр. злочину геноциду. У ході слідства було зібрано понад 300 томів матеріалів кримінальної справи №475.

1 ведучий

У січні 2010 року ці матеріали розглянув Апеляційний суд міста Києва. Суд встановив, що генеральний секретар ЦК ВКП(б) Й.Сталін, тодішній керівник уряду СРСР – В.Молотов, члени ЦК ВКП(б) Л.Каганович, П.Постишев, М.Хатаєвич, генеральний секретар ЦК КП(б)У С.Косіор, керівник республіканського уряду В.Чубар «безпосередньо вчинили злочин, передбачений ч. 1 ст. 442 Кримінального кодексу України», тобто геноцид.

2 ведучий

Отже, відповідальність за організацію Голодомору несе комуністичний тоталітарний сталінський режим загалом, зокрема очільники режиму та комуністичної партії, а саме: Йосип Сталін, В’ячеслав Молотов, Лазар Каганович, Влас Чубар, Павло Постишев, Мендель Хатаєвич, Станіслав Косіор, а також інші комуністичні діячі, співробітники репресивних органів.
У здійснення злочину були активно задіяні органи радянської юстиції, суду і прокуратури, спецслужби, збройні підрозділи органів внутрішніх справ, ГПУ, Червона армія та прикордонні війська.

1 ведучий

Безпосередніми виконавцями партійно-державних рішень щодо обшуків і вилучення хліба та іншого продовольства були тисячі активістів, членів комітетів незаможних селян.

Учень

Запалимо свічки, хвилиною мовчання

Пом’янемо всіх жертв отих страшних часів,

Коли кремлівський кат удався до знущання

Щоб знищити народ із українських сіл.

Подумай і згадай, заплющ на хвильку очі,

Побач слабких дітей, що ловлять ховрахів,

Бо немічні батьки не піднялися з ночі,

І нікому спекти оладки без муки.

Відчуй їх біль і страх… І холод у будинках,

Як їх крихкі тіла зігрітись не могли,

Який то був їм скарб – знайти якусь морквинку,

Що дивом збереглась, залишившись в землі.

О, мій святий народ, понівечений катом,

Зазнавши руйнувань всіх воєн, що були,

Ти витримав Сибір, і табори, і страти,

І цей Голодомор…і ти іще живий?

Ми зараз живемо хоч бідно, хоч у скруті,

Рятуючи свій дім від нових зазіхань,

Та не Дай Боже нам часи безбожні, люті,

Коли окрім їди – нема других бажань.

Свобода – вищий дар, за неї платять кров’ю,

І чи ми власний борг сплатили до кінця?

Згадай сьогодні всіх, хто заплатив здоров’ям

Або в жертовник той поклав свої серця.

Запалимо свічки, помолимось в скорботі,

За тих невинних жертв Голодомору днів,

Шануймо рідний край і хліб , що кров’ю – потом

Вирощує народ, щоб кожен ситно жив.

1 ведучий

Оголошується хвилина мовчання.

 

Завантажити: Сценарій до Дня пам’яті жертв Голодомору 1932-1933 років "Голодомор - помста за свободу" + Презентація (Розмір: 14.6 MB, Завантажень: 325)

Залишити коментар

Ваша електронна адреса не буде опублікована.Обов'язкові поля позначені *

*