Відродження гетьманства. Данило Апостол. Правління гетьманського уряду. Нова Січ (8 клас. Історія України)

Презентація та конспект уроку: Відродження гетьманства. Данило Апостол. Правління гетьманського уряду. Нова Січ

Мета уроку

Формування історичної свідомості учнів шляхом вивчення процесу відродження гетьманства за Данила Апостола, аналізу діяльності Правління гетьманського уряду та дослідження устрою Нової Січі як останнього оплоту козацької вольниці в умовах імперського тиску.

Очікувані результати

Після цього уроку учні зможуть:

• Аналізувати справжні мотиви імперії щодо українських земель.
• Оцінювати реформи Данила Апостола та їх наслідки.
• Розбирати структуру управління Нової Січі.
• Розуміти механізми поступового знищення автономії.

Ключові компетентності Нової української школи (НУШ)

• Вільне володіння державною мовою: учні вільно висловлюють свої думки та аргументують позицію (наприклад, письмово або усно пояснюють поняття «Генеральне слідство про маєтності» власними словами, ніби розповідають другові про сучасний антикорупційний аудит).
• Здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами: робота з іншомовними термінами та розуміння їхнього походження, обговорення легенди про родинні скарби Павла Полуботка, які нібито потрапили за кордон до одного з англійських банків.
• Математична компетентність: аналіз кількісних показників історичної епохи (учні фіксують точний державний бюджет Данила Апостола у розмірі 144 тис. карбованців, аналізують структуру Січі — 38 куренів та загальну кількість до 100 тис. осіб).
• Компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій: розуміння впливу географічного розташування на діяльність козаків (наприклад, розташування міста Глухів майже на кордоні з Московією , заснування Січі на річці Підпільна та ведення господарства, землеробства і рибальства у зимівниках ).
• Інноваційність: використання ситуативного моделювання та проведення паралелей із сучасністю (наприклад, порівняння імперської обов’язкової паспортизації для вільних козаків із сучасними інструментами контролю в інтернеті чи суспільстві).
• Екологічна компетентність: обговорення раціонального природокористування козаками під час господарювання у зимівниках та заняття рибальством.
• Інформаційно-комунікаційна компетентність: розвиток навичок критичного мислення та фактчекінгу через інструмент “Радар Правди: Вірю / Не вірю” та виявлення прихованих історичних помилок чи фейків у текстах.
• Навчання впродовж життя: формування стійкої навички самооцінювання шляхом рефлексії наприкінці уроку, де учні оцінюють свій рівень розуміння теми за шкалою від 1 (“Нічого не зрозуміло”) до 4 (“Готовий пояснити іншим!”).
• Громадянські та соціальні компетентності: розуміння небезпек імперської асиміляції та методів знищення національної ідентичності (на прикладі діяльності Правління гетьманського уряду, що мало завдання знищити українські особливості та уніфікувати порядки, і таємного указу про заохочення шлюбів українців із росіянами).
• Культурна компетентність: усвідомлення цінності козацького устрою, традицій та архітектури Нової Січі, де козаки, повертаючись, будували церкви та зберігали традиційний уклад.
• Підприємливість і фінансова грамотність: аналіз економічної складової розвитку Гетьманщини (упорядкування бюджету Д. Апостолом , активна торгівля на Січі та економічний розвиток за часів кошового отамана Петра Калнишевського ).

Основні етапи уроку за НУШ

Організаційний момент

Привітання вчителя, створення сприятливої робочої атмосфери. Вчитель налаштовує учнів на продуктивну працю, пропонуючи їм “прийняти місію” та стати історичними детективами, яким належить розкрити справжні плани Російської імперії щодо України.

Актуалізація опорних знань та мотивація

Перевірка та корекція знань учнів за допомогою швидких тестів з попередніх тем. Вчитель ставить учням питання:

• Чому Петро І призначив столицею Гетьманщини саме місто Глухів? (Очікувана відповідь: Місто розташовувалося майже на кордоні з Московією, що полегшувало контроль за гетьманом) .
• Хто став гетьманом Лівобережної України після виступу І. Мазепи у 1708 році? (Очікувана відповідь: Іван Скоропадський).
• Який орган здійснював адміністративне управління Лівобережною Україною у 1722—1727 рр.? (Очікувана відповідь: Малоросійська колегія).
• Хто був наказним гетьманом, чиї родинні скарби нібито потрапили до одного з англійських банків? (Очікувана відповідь: Павло Полуботок).

Повідомлення теми, мети та завдань уроку

Вчитель оголошує тему: “Відродження гетьманства. Данило Апостол. Правління гетьманського уряду. Нова Січ”. Озвучуються конкретні завдання на урок: проаналізувати мотиви імперії, оцінити реформи, розібрати структуру Нової Січі та механізми знищення української автономії.

Мотивація учнів до навчальної діяльності

Вчитель звертає увагу на парадокс: “Чому Росія раптом «дозволила» гетьмана?”. Вчитель пропонує учням проаналізувати геополітичну ситуацію та заповнити пропуск у думках: “Росія ліквідувала Малоросійську колегію та дозволила вибори гетьмана, тому що їй була потрібна…”. Обговорення зводиться до висновку: наближалася нова російсько-турецька війна (1735—1739 рр.), і імперії був потрібен надійний тил , база військ, ресурси та лояльність старшини.

Вивчення нового матеріалу

1. Діяльність гетьмана Данила Апостола (1727-1734 рр.)

Вчитель розповідає про здобутки та реформи гетьмана:

• Встановлення точного бюджету: 144 тис. карбованців.
• Систематизація права: підготовка зводу із 30 розділів та 1716 артикулів.
• «Генеральне слідство про маєтності»: ревізія та повернення незаконно захоплених земель. Вчитель просить учнів пояснити термін «Генеральне слідство про маєтності» сучасними словами (як антикорупційний аудит).

2. Інтерактив: «Твій хід, Гетьмане!» Учні уявляють себе Данилом Апостолом у 1734 році. Ситуація: Російський уряд вимагає надати тисячі козаків для війни з Туреччиною. Учням пропонується зробити вибір та проаналізувати його:

• Варіант відмовитись: ризик втратити посаду і негайна ліквідація Гетьманщини.
• Варіант погодитись: можливість виторгувати дозвіл козакам легально заснувати Нову Січ. Учні у зошиті складають коротку таблицю-список “За/Проти” такого рішення.

3. Правління гетьманського уряду (1734-1750 рр.) Вчитель пояснює, що після смерті Апостола вибори гетьмана знову заборонили. Владу передали комісії з 3 росіян та 3 українців (генеральної старшини). Головним завданням цього органу було знищення українських особливостей та уніфікація порядків. Існував таємний указ, який заохочував шлюби українців із росіянами для пришвидшення асиміляції. Вчитель ставить учням твердження для аналізу: «Правління гетьманського уряду було створено для того, щоб розширити права українців і дати їм більше свободи» та просить визначити, чи воно правильне.

4. Нова Січ (1734 р.) та поступова втрата автономії Вчитель розповідає про повернення запорожців та заснування останньої Січі на річці Підпільна. Зазначається, що козаки зберігали традиційний уклад, хоча офіційно підпорядковувалися російському генерал-губернатору. Огляд архітектури та устрою Січі:

• Вищий керівник — Кошовий отаман.
• Уряд — Кіш Запорозької Січі.
• Військові одиниці — 38 куренів (до 100 тис. осіб загалом).
• Територіальні округи — Паланки. Вчитель розповідає про останнього кошового отамана Петра Калнишевського, який прожив 112 років і максимально розвивав економіку. Пояснення механізмів імперського тиску: Росія ввела паспорти для козаків та роздавала землі іноземцям (Нова Сербія). Знищення вільної Січі централізованою імперією стало питанням часу.

Закріплення та застосування знань

1. Вправа «Радар Правди: Вірю / Не вірю»

Вчитель зачитує твердження, а учні повинні виявити, які з них є правдивими:

• Данило Апостол вперше встановив точний державний бюджет у 144 тис. карбованців. (Очікувана відповідь: Вірю).
• Нова Січ була заснована на річці Чортомлик. (Очікувана відповідь: Не вірю, на річці Підпільна).
• Росія дозволила вибори гетьмана через початок війни зі Швецією. (Очікувана відповідь: Не вірю, через війну з Туреччиною).
• «Правління гетьманського уряду» складалося з 3 росіян і українців. (Очікувана відповідь: Вірю).
• Петро Калнишевський добровільно передав владу і поїхав жити в Петербург. (Очікувана відповідь: Не вірю).

2. Детективне агентство: «Знайди історичні фейки» Учні аналізують текст та знаходять у ньому 3 історичні помилки: «У 1734 році Данило Апостол заснував Чортомлицьку Січ на річці Підпільна. Козаки Нової Січі повністю відмовилися від землеробства і займалися лише війною. За адміністрацією Січі здійснював нагляд турецький султан.» Помилки, які мають знайти учні: 1) не Данило Апостол заснував Чортомлицьку Січ; 2) козаки не відмовилися від землеробства (займалися ним у зимівниках); 3) нагляд здійснював не турецький султан, а російський уряд.

Підбиття підсумків уроку

Вчитель разом з учнями формує головні висновки уроку (під рубрикою «Ілюзія Свободи»):

• Відлига була тактичною: гетьман і Січ були дозволені лише через потребу в ресурсах для війни.
• Реформи відбувались в оковах: незважаючи на жорсткі обмеження, Д. Апостол впорядкував бюджет і землі.
• Нова Січ (1734) стала останнім форпостом козацького устрою, але одразу потрапила під нагляд імперії.
• Відбувалася поступова асиміляція за допомогою паспортів, таємних указів та колонізації.

Рефлексія:

Учні відповідають на запитання:

• Що нового я сьогодні дізнався про стратегії імперій?
• Що мене найбільше здивувало в історії Нової Січі?
• Що було найскладнішим для розуміння на уроці?
• Оціни свій рівень розуміння теми від 1 (Нічого не зрозуміло) до 4 (Готовий пояснити іншим!).

Домашнє завдання

1. Опрацювати теоретичний матеріал відповідного параграфа підручника.
2. Провести порівняльний аналіз епох та скласти розгорнуту характеристику двох періодів: «Часи Данила Апостола (1727-1734)» та «Правління гетьманського уряду (1734-1750)». Для кожного періоду письмово дати відповіді на наступні питання:

• Хто керував державою?
• Які економічні зміни відбулися?
• Якою була мета Російської імперії в цей час?

3. На основі аналізу написати головний висновок: Який період був кращим для збереження української економіки та ідентичності і чому?