Китай: від «Великого стрибка» до світової наддержави (11 клас. Всесвітня історія)

Презентація та конспект уроку на тему: Китай: від «Великого стрибка» до світової наддержави.

1. Мета та очікувані результати

Мета уроку: Сформувати в учнів цілісне уявлення про трансформацію Китаю в другій половині XX – на початку XXI ст.; розкрити сутність маоїзму, причини та наслідки соціально-економічних експериментів («Великий стрибок», «культурна революція»); проаналізувати зміст реформ Ден Сяопіна та сучасну геополітичну роль КНР; розвивати навички критичного мислення, роботи з історичними джерелами та візуальними матеріалами.

Очікувані результати: Після цього уроку учні зможуть:

• Аналізувати причини провалу політики «Великого стрибка» та успіху економічних реформ Ден Сяопіна.
• Розрізняти поняття «маоїзм», «культурна революція» та сучасний «соціалізм із китайською специфікою».
• Прогнозувати перспективи перетворення Китаю на державу №1 у світі до 2049 року.
• Встановлювати хронологічну послідовність ключових подій історії Китаю другої половини XX ст.

2. Ключові компетентності НУШ

Під час уроку реалізуються такі компетентності:

• Вільне володіння державною мовою: Учні висловлюють думки, аргументують позицію щодо ціни модернізації, оперують термінами (комуна, хунвейбіни, «чотири модернізації»).
• Здатність спілкуватися іноземними мовами: Розуміння походження термінів та геополітичних назв (Тайвань, Гонконг), робота з міжнародними термінами (ВВП, інвестиції).
• Математична компетентність: Аналіз статистичних даних щодо жертв голоду (45 млн осіб) , порівняння економічних показників та дат (хронологія 1949–2049).
• Компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій: Обговорення примітивних технологій («мала металургія») на противагу сучасним технологічним досягненням Китаю. * Інноваційність: Аналіз реформ Ден Сяопіна як прикладу нестандартного підходу («Одна країна — дві системи», поєднання ринку і планової економки).
• Екологічна компетентність: Розуміння наслідків екстенсивної індустріалізації (винищення горобців, вирубка лісів для «backyard furnaces»).
• Інформаційно-комунікаційна компетентність: Робота з візуальними джерелами (плакати часів Мао, фотографії площі Тяньаньмень), аналіз графіків.
• Навчання впродовж життя: Усвідомлення важливості історичного досвіду для розуміння сучасних глобальних процесів.
• Громадянські та соціальні компетентності: Аналіз порушень прав людини (терор, «трудові табори», придушення протестів), дискусія про ціну прогресу.
• Культурна компетентність: Розуміння трагедії знищення культурної спадщини під час «культурної революції».
• Підприємливість і фінансова грамотність: Розуміння механізмів створення вільних економічних зон, залучення інвестицій та приватної власності.

3. Основні етапи уроку

І. Організаційний момент (1–2 хв)

Привітання, перевірка готовності класу до уроку, створення позитивної робочої атмосфери.

ІІ. Актуалізація опорних знань та мотивація (5–7 хв)

1. Експрес-перевірка (Тести за матеріалами попереднього уроку про Японію): Учитель пропонує учням швидко відповісти на запитання з презентації для відновлення контексту регіону Східної Азії:

• Коли було підписано акт про капітуляцію Японії? (Правильна відповідь: 2 вересня 1945 р.) .
• Чия армія становила окупаційний контингент у Японії? (США) .
• З ким Японія має невирішене питання Курильських островів? (Росія) .
• Передумова «економічного дива»? (Зокрема, модернізація, низькі податки, відсутність витрат на армію — обговорення варіантів) .

2. Мотивація: Учитель демонструє слайд із порівнянням Китаю 1949 та 2025 років.

• Запитання до класу: «Як країна, що пережила голод зі смертю 45 мільйонів людей і була примітивною аграрною державою, змогла стати другою економікою світу та “світовою фабрикою”?».
• Проблемне питання: Яку ціну заплатила нація за цей стрибок і чим відрізняється Китай Мао від Китаю Сі Цзіньпіна?.

ІІІ. Повідомлення теми, мети та завдань уроку (1–2 хв)

Оголошення теми: «Китай: від “Великого стрибка” до світової наддержави». Учні дізнаються, що будуть аналізувати дві різні епохи — Мао Цзедуна та Ден Сяопіна, а також прогнозувати майбутнє.

IV. Вивчення нового матеріалу (20–25 хв)

Блок 1. Народження КНР та епоха Мао Цзедуна (1949–1976)

• Розповідь вчителя з елементами бесіди:
  • Завершення громадянської війни (1945–1949). Проголошення КНР Мао Цзедуном (жовтень 1949 р.) та втеча уряду Чан Кайші на Тайвань. Виникнення проблеми «двох Китаїв».
  • Робота з документом: Аналіз цитат Мао Цзедуна про необхідність терору. «Не перегнеш – не випрямиш». Порівняння з іншими тоталітарними режимами (наприклад, сталінізмом).
  • Земельна реформа і терор: Ліквідація поміщиків та «ворогів», атмосфера страху, де діти доносили на батьків.
• Міні-дослідження «Великий стрибок» (1958–1962):
  • Мета: «Три роки наполегливої праці — 10 тисяч років щастя».
  • Методи: Кустарна виплавка сталі («сталь у дворі»), створення мілітаризованих комун.
  • Наслідки: Жахливий голод, 45 мільйонів жертв. Це була індустріалізація ціною життя.
• Аналіз явища «Культурна революція» (1966–1976):
  • Учитель пояснює термін «хунвейбіни» (червоні вартові) — радикальна молодь, мобілізована Мао для боротьби з «минулим».
  • Обговорення культу особи: «Червона книжечка» (цитатник Мао), портрети всюди, Мао як живий бог. * Наслідки: Знищення інтелігенції, спалення книжок, хаос в освіті та економіці.

Блок 2. Епоха Ден Сяопіна: Прагматизм понад ідеологію (з 1978 р.)

• Вправа «Аналіз афоризму»:
  • Учитель наводить фразу Ден Сяопіна: «Байдуже, якого кольору кішка, аби вона ловила мишей».
  • Запитання: Як це висловлювання пояснює підхід Дена до економіки на відміну від фанатизму Мао?
• «Чотири модернізації»:
  • Сільське господарство (розпуск комун), промисловість (приватні підприємства), наука (навчання за кордоном), оборона.
  • Інтерактив: Знайти зайве в реформах (Приватизація, Відкритість світу, Посилення культу особи, Залучення інвестицій). Правильна відповідь: Посилення культу особи.

Блок 3. Парадокс Дракона та сучасний Китай

• Дискусія «Ринок без демократії»:
  • Пояснення парадоксу: економічна свобода поєднана з політичним тоталітаризмом.
  • Згадка про події на площі Тяньаньмень (1989 р.) — жорстоке придушення студентських протестів. * Вправа «Вірю/Не вірю»: Обговорення тези «Економічна свобода завжди автоматично призводить до політичної свободи».
• Китай Сі Цзіньпіна:
  • Мета: «Відродження китайської нації», статус наддержави до 2049 р..
  • Скасування політики «Одна родина — одна дитина» через старіння нації.

V. Закріплення та застосування знань (7–10 хв)

1. Практикум «Мао проти Дена»: Учитель пропонує порівняти двох лідерів (усно або на чернетках), використовуючи матеріали слайда 17.

• Економіка: Комуни (Мао) vs Ринок/Приватна власність (Ден).
• Зовнішня політика: Ізоляція (Мао) vs «Відчинені двері» (Ден).
• Завдання: Сформулювати одним реченням головну відмінність. (Орієнтовна відповідь: Мао будував утопію на ідеології та терорі, а Ден будував економіку на прагматизмі та ринку) .

2. Історичний пазл (Хронологія): Розставити події у правильному порядку:

1. Проголошення КНР (1949).
2. «Культурна революція» (1966).
3. Початок реформ Ден Сяопіна (кінець 1970-х).
4. Події на площі Тяньаньмень (1989).

VI. Підбиття підсумків уроку (2–3 хв)

Рефлексія: Учитель пропонує учням закінчити речення:

• «Сьогодні мене найбільше здивувало…».
• «Я змінив свою думку про…».
• «Історія вчить, що великі стрибки часто призводять до падіння, а поступові кроки — до вершини».

Оцінювання: Відзначення найактивніших учнів, коментарі щодо роботи класу.

VII. Домашнє завдання (1 хв)

Підготуватися до наступної теми (розпад колоніальної системи), повторити поняття «деколонізація».

Опрацювати відповідний параграф підручника.

Творче завдання (на вибір):

Написати есе-роздум: «Чи можливий був економічний успіх Китаю без жорсткого політичного контролю?»

Скласти політичний портрет Сі Цзіньпіна, порівнявши його методи управління з методами Мао та Дена.