Культура Русі-України наприкінці X — у першій половині XI ст. (7 клас. Історія України)

Презентація та конспект уроку на тему: Культура Русі-України наприкінці X — у першій половині XI ст.

Мета уроку: Охарактеризувати основні напрями розвитку культури Русі-України в період її розквіту, з’ясувати, які історичні події, процеси та явища впливали на її формування. Розкрити вплив християнства та Візантії на архітектуру, образотворче мистецтво та писемність. Сприяти розвитку вмінь аналізувати історичні джерела (літописні уривки, графіті, берестяні грамоти) та застосовувати історичні терміни.

Очікувані результати: Після цього уроку учень/учениця зможе:

1. Називати історичні події, процеси та явища, які впливали на розвиток культури Русі-України.
2. Розповідати про походження писемності Русі-України, розрізняти матеріали для письма (пергамент, береста) та види письма (кирилиця, глаголиця, графіті).
3. Наводити приклади візантійських впливів на архітектуру та мистецтво Русі.
4. Пояснювати значення ключових термінів: билина, пергамент, береста, графіті, мозаїка, фреска, ікона.
5. Називати приклади народних традицій у культурі Русі-України (билини, скоморохи).

Ключові компетентності Нової української школи (НУШ)

Учні розвивають такі ключові компетентності:

• Вільне володіння державною мовою: Учні виконують завдання з прочитання та аналізу літописного уривка про двобій із печенігом, а також створюють запитання до кросворда, використовуючи історичну термінологію (фреска, мозаїка, кирилиця).
• Здатність спілкуватися рідною та іноземними мовами: Учні обговорюють поширення вивчення грецької мови серед майбутніх священників та аналізують терміни, що мають грецьке походження (наприклад, ікона, мозаїка, Пантократор, Оранта).
• Математична компетентність: Використання хронологічних даних (1056–1057 рр. — створення Остромирового Євангелія), а також аналіз архітектурних особливостей, наприклад, кількості куполів Софійського собору (13 куполів, з них 12 символізують апостолів).
• Компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій: Обговорення матеріалів, які використовувалися для письма та мистецтва: виготовлення пергаменту (вичинена шкіра молодого теляти), використання берести (кора берези), технології створення смальти (кольорового скла) для мозаїки та іконних фарб на яєчному жовтку.
• Інноваційність: Аналіз сучасних прикладів, наприклад, інформації про використання 3D-принтера для створення пам’ятника Іллі Муромцю в Києві.
• Екологічна компетентність: Оцінка сталого використання природних матеріалів (береста, пергамент) у давнину для задоволення освітніх потреб.
• Інформаційно-комунікаційна компетентність: Учні використовують надані QR-коди для здійснення віртуального туру Софійським собором та перегляду відеоматеріалів про фрески.
• Навчання впродовж життя: Учні проводять самооцінювання своїх знань за критеріями, які передбачають подальше вивчення теми («Що нового дізнався?», «Я би хотів дізнатися більше про…»).
• Громадянські та соціальні компетентності: Аналіз функцій князя Володимира як захисника (організація двобою з печенігом) та його ролі у розвитку освіти (заснування школи для дітей «нарочитої чаді»). Обговорення побутових та соціальних аспектів, відображених у берестяних грамотах, включаючи судові суперечки та роль князя.
• Культурна компетентність: Опис внутрішнього оздоблення Софійського собору (мозаїки Оранти та Пантократора), а також розуміння значення билин як героїчного епосу.
• Підприємливість і фінансова грамотність: Аналіз берестяного листа, що свідчить про фінансові відносини та використання “кун лодієвих” у комерційному житті Русі.

Структура уроку

І. Організаційний момент (1–3 хвилини)

Створення робочої атмосфери, взаємне привітання.

ІІ. Актуалізація опорних знань та мотивація

1. Перевірка та корекція знань учнів, здобутих на попередніх уроках. Вчитель пропонує учням пригадати, що таке культура, та які факти про її розвиток у Русі-Україні повідомлялися раніше. Пропонується обміркувати, які чинники могли впливати на розвиток культури наприкінці Х — у першій половині ХІ ст..

2. Повідомлення теми, мети та завдань уроку. Оголошення теми: “Культура Русі-України наприкінці X — у першій половині XI ст.”. Учитель озвучує мету та очікувані результати у формі: «Після цього уроку ви зможете…» (з використанням формулювань, поданих вище).

3. Мотивація учнів до навчальної діяльності (Метод “Свідчать документи”). Учні знайомляться з уривком із літопису (РІК 6501 ) про виклик печенізького князя на двобій та пошук князя Володимира гідного руського мужа.

• Запитання: Як цей уривок пов’язаний із усною народною творчістю? Про кого з героїв билин розповідає батько князю Володимиру?
• Це завдання слугує мостом до вивчення билин — жанру, що є основою народної культури.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

1. Усна народна творчість: Билини та богатирі. Визначення терміна Билина (старина) як жанру народної творчості, героїчного епосу. З’ясування, що головними героями були Ілько (Ілля) Муромець, Добриня Микитич, Олешко Попович, а також легендарні Котигорошко та Кирило Кожум’яка. Наголошення, що мощі Ілька (Іллі) Муромця збереглися в Києво-Печерській лаврі, що підтверджує його реальність як історичної постаті.

2. Освіта та Писемність.

• Освіта: Учні дізнаються, що освіту здобували при церквах і монастирях, де навчали читати, писати, рахувати та церковного співу. Князь Володимир заснував школу для дітей «нарочитої чаді».
• Писемність та мова: Мовою писемності була церковно-слов’янська, якою переклали Біблію Кирило й Мефодій. На східнослов’янських землях утвердилася кирилиця, що базувалася на грецькому письмі. Обговорюється, що деякі історики вважають, що глаголицю створив св. Костянтин (Кирило), а кирилицю — його послідовники.
• Матеріали: Обговорюються пергамент (вичинена шкіра молодого теляти), який використовували для цінних книг (наприклад, Остромирове Євангеліє 1056–1057 рр.), а також береста (кора берези) та дерев’яні дощечки, які використовувалися біднішими верствами населення.
• Докази поширення: Визначення терміна Графіті (видряпаний напис). Наголошується, що графіті та берестяні грамоти свідчать про поширення писемності серед значної частини населення.

3. Архітектура, образотворче мистецтво та ремесла.

• Архітектура: Хрещення сприяло розвиткові кам’яного храмового будівництва. За основу взято візантійський архітектурний стиль, але руські митці створили неперевершений давньоруський архітектурний стиль.
• Пам’ятки: Обговорюється перший кам’яний хрестово-купольний храм — Десятинна церква (989–996 рр.), та головна пам’ятка — Софійський собор (перша половина ХІ ст.). Собор має 13 куполів, центральний присвячений Христу Вседержителю (Пантократору).
• Техніки: Визначення Мозаїки (із смальти) (найвідоміша — Богоматір Захисниця, або Оранта, заввишки 5 м, набрана зі смальти 177 відтінків) та Фрески (живопис на вологій штукатурці). Обговорюється іконопис, центр якого був у Києво-Печерському монастирі.
• Художні ремесла: Згадуються ювелірне мистецтво, лиття, чеканка, позолота, про що свідчать збережені сережки, колти, рясна та браслети-наручі.

4. Музика. Обговорюється значення хорового співу в церкві, використання крюкової нотації та існування скоморохів (танцюристів, жонглерів), зображення яких є на стінах Софійського собору. Називаються музичні інструменти: гуслі, сопілки, флейти.

ІV. Закріплення та застосування знань

1. Виконання вправ для первинного закріплення вивченого.

• Практичне завдання 1: Аналіз джерел. Учні повертаються до літописного уривка про двобій і пропонують власне завершення літописної розповіді, яким чином син старого мужа (який міг бути прообразом одного з богатирів) переміг печенізького воїна.
• Практичне завдання 2: «Кросворд навпаки». Учні обирають терміни (наприклад, Фреска, Мозаїка, Кирилиця, Графіті, Мініатюра, Билина) і складають до них запитання-визначення, що потребують розгорнутої відповіді, демонструючи розуміння понять.

2. Застосування здобутих знань та навичок на практиці.

• Віртуальний тур та опис (ІКК, Культурна компетентність). Учням пропонується здійснити віртуальний тур Софійським собором (за допомогою QR-коду) та укласти короткий опис внутрішнього оздоблення храму, зосереджуючись на мозаїках та фресках.

V. Підбиття підсумків уроку

1. Оцінка результатів уроку (Самооцінювання). Учні проводять самооцінювання своїх успіхів в опануванні теми за допомогою критеріїв (як у джерелі):

• Можу назвати, які події, процеси, явища впливали на розвиток культури Русі-України.
• Можу розповісти про походження писемності Русі-України.
• Можу назвати приклади візантійських впливів на архітектуру та мистецтво Русі.
• Можу навести приклади народних традицій у культурі Русі-України.

2. Формування висновків (Рефлексія). Учні усно або письмово завершують рефлексивні фрази:

• Сьогодні я дізнався/дізналася, що…
• Мене здивувало…
• Я би хотів/хотіла дізнатися більше про…

VI. Домашнє завдання

1. Повідомлення та пояснення домашнього завдання.

• Опрацювати матеріал підручника
• Творче завдання (На вибір): Провести мінідослідження однієї архітектурної пам’ятки доби Русі-України (наприклад, Спасо-Преображенського собору в Чернігові) та визначити, які елементи храму є автентичними (збереглися з ХІ ст.), а які — перебудованими.