Демографічні й соціальні зміни та життєвий рівень населення УРСР у період системної кризи СРСР (1965–1985 рр.) (11 клас. Історія України)

Презентація та конспект уроку на тему: Демографічні й соціальні зміни та життєвий рівень населення УРСР у період системної кризи СРСР (1965–1985 рр.)

Тип уроку: Комбінований (урок засвоєння нових знань).

Мета уроку

Навчальна мета: Охарактеризувати демографічні, соціальні зміни та життєвий рівень населення УРСР періоду «застою».

Розвивальна мета: Розвивати вміння працювати зі статистичними даними, аналізувати соціально-економічні процеси та формулювати судження про прояви системної кризи радянського режиму в житті населення.

Виховна мета: Сприяти формуванню почуття соціальної справедливості та усвідомленню наслідків тоталітарного режиму для повсякденного життя громадян.

Очікувані результати

Після цього уроку учні зможуть:

1. Пояснювати зміст понять «депопуляція», «зрівнялівка», «нафтодолари» та використовувати їх у мовленні.
2. Аналізувати демографічну ситуацію, зокрема те, що кількість населення зросла до 51,7 млн осіб у 1989 р., але темпи природного приросту знизилися в 4 рази.
3. Характеризувати соціальну структуру, виділяючи привілейовану компартійно-радянську номенклатуру та проблеми робітництва і старіння сільського населення.
4. Оцінювати життєвий рівень населення, вказуючи на причини дефіциту товарів і послуг та наявність черг як характерних ознак доби «застою».
5. Формулювати судження про прояви системної кризи радянського режиму в соціальній сфері.

Ключові компетентності

1. Вільне володіння державною мовою:
   • Приклад: Використання методу «ПРЕС» для аргументації тези про кризовий стан комуністичного режиму, а також формулювання висновків щодо етносоціальних змін та розгортання російщення.
2. Математична компетентність:
   • Приклад: Аналіз статистичних даних, зокрема порівняння зростання грошової маси (втричі) та виробництва товарів (удвічі) для пояснення причини дефіциту. Обговорення, як кількість промислового робітництва зросла до 60 % зайнятих у господарстві.
3. Інформаційно-комунікаційна компетентність:
   • Приклад: Робота з навчальними матеріалами та додатковими джерелами та аналіз візуальних джерел (радянські карикатури про «зрівнялівку» та фото черг).
4. Навчання впродовж життя:
   • Приклад: Самостійне складання схеми, що демонструє соціальну структуру суспільства, та порівняння показників життєвого рівня періоду «застою» та сьогодення.
5. Громадянські та соціальні компетентності:
   • Приклад: Обговорення наслідків демографічних змін, що відчуваються сьогодні, та аналіз соціальної несправедливості, яка проявлялася у привілеях номенклатури при розподілі безплатного житла та у системі відомчих медичних установ.
6. Підприємливість і фінансова грамотність:
   • Приклад: Обговорення економічних кроків керівництва, як-от використання «нафтодоларів» для закупівлі товарів, та наслідків випуску не забезпечених товарною масою грошей.

Хід уроку

І. Організаційний момент (2 хвилини)

• Привітання, перевірка готовності класу до уроку.
• Створення позитивної робочої атмосфери.

ІІ. Актуалізація опорних знань та мотивація (10 хвилин)

1. Перевірка та корекція знань учнів:

• Фронтальне опитування за запитаннями: «Як змінювалася кількість населення в УРСР протягом 1950–1960-х рр.?» та «Якими були особливості соціальної мобільності в цей період?».

2. Повідомлення теми, мети та завдань уроку:

• Оголошення теми: «Демографічні й соціальні зміни. Життєвий рівень населення».
• Оголошення навчальної мети.

3. Мотивація учнів до навчальної діяльності:

• Проблемне запитання: За офіційними даними, національний дохід в УРСР зріс у 2,5 разу і 80 % цієї суми начебто використовували на задоволення матеріальних потреб населення. Чому ж тоді люди стояли в чергах, а соціальна справедливість була порушена?
• Очікується, що учні вийдуть на поняття дефіциту та привілеїв номенклатури.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу (25 хвилин)

1. Демографічні проблеми УРСР та загроза депопуляції.

• Введення поняття «депопуляція»: систематичне зменшення кількості населення, що відображається в переважанні показників смертності над народжуваністю.
• Аналіз статистики: Збільшення населення з 42,3 млн до 51,7 млн осіб (за переписом 1989 р.), але темпи природного приросту знизилися у 4 рази.
• Обговорення етносоціальних змін: Зменшення кількості українців та зростання частки росіян, що створило сприятливі умови для розгортання російщення у південних і східних областях.

2. Зміни в соціальній структурі.

• Розгляд соціальної структури як відображення кризового стану тоталітарного режиму.
• Характеристика привілейованої верстви: Компартійна (партійно-державна) номенклатура, чисельність якої досягла 6 % населення.
• Обговорення промислового робітництва: Зростання до 60 % зайнятих у господарстві, більшість працювала в галузях військово-промислового комплексу (група «А»), що призводило до малорозвиненості галузей, спрямованих на потреби населення (група «Б»).
• Криза села: Зменшення селянства до третини населення у 1985 р.. Проблема старіння сільського населення та нестачі трудових ресурсів. Ілюстрація: примусове відправлення жителів міст (службовців, інтелігенції) на збирання врожаю.

3. Становище в соціальній сфері та життєвий рівень населення.

• Оплата праці: Зростання середньомісячної зарплати із 78 руб. до 155 руб. (у 1980 р.), але нездатність забезпечити гідний рівень життя.
• Поняття «Зрівнялівка»: Доходи висококваліфікованого та малокваліфікованого робітництва мало чим різнилися з кінця 1960-х рр.. Обговорення впливу цього явища на професійне зростання.
• Фінансові проблеми: Згортання реформ. Використання «нафтодоларів» для закупівлі товарів. Пояснення дефіциту: кількість грошей в обігу зросла втричі, а виробництво товарів лише удвічі.
• Житлове питання: Будівництво понад 7 млн нових квартир. Поява житлових кооперативів. Обговорення соціальної несправедливості: на початку 1980-х рр. кожна п’ята міська сім’я стояла в черзі, але номенклатура, військові та органи держбезпеки мали першочергове право на безплатне житло.
• Феномен «Застою»: Дефіцит товарів і послуг та черги як характерні ознаки. Низька якість вітчизняних товарів, оскільки виробництво не орієнтувалося на потреби споживачів (за умов дефіциту попит був завжди).

IV. Закріплення та застосування знань (8 хвилин)

1. Первинне закріплення (Парна робота):

• Завдання «Аналіз карикатури»: Проаналізуйте радянську карикатуру 1984 р., де робітники на «дошці пошани» та «дошці прогульників» мають однакові зарплати. На яку проблему вказував автор?
  • (Очікувана відповідь: Проблема «зрівнялівки»).

2. Застосування здобутих знань (Колективна робота):

• Складання переліку явищ, що характеризують феномен радянського повсякдення періоду «застою».
  • (Приклади: черги, дефіцит, примусові відрядження на збирання врожаю, поява житлових кооперативів, виїзна торгівля).

V. Підбиття підсумків уроку (5 хвилин)

1. Оцінка результатів уроку:

• Короткий підсумок, заснований на формулюванні судження: Обговоріть і доведіть, що ситуація в соціальній сфері УРСР у період «застою» унаочнювала нездатність комуністичного режиму забезпечити сталий економічний розвиток.

2. Формування висновків (Метод «Коло ідей»):

• Обговорення наслідків демографічних змін для українського суспільства 1970–1980-х рр., які ми відчуваємо сьогодні (наприклад, у контексті російщення та депопуляції).
• Головний висновок: Життя населення УРСР у період системної кризи характеризувалося глибокою моральною кризою через розрив між гаслами пропаганди та порушенням законів і зловживаннями, особливо щодо розподілу благ та житла.

VI. Домашнє завдання (5 хвилин)

Обов’язкове завдання:

1. Опрацювати відповідний параграф підручника.

Завдання на вибір (творчо-дослідницьке):

1. Складіть порівняльну таблицю «Демографічні й соціальні зміни в УРСР і країнах Європи в 1970–1980-ті рр.», визначивши показники для порівняння.
2. Розробіть систему відкритих запитань для проведення усного історичного дослідження на тему: Стратегії виживання українського населення в період “застою”