Початок українського національного відродження на західноукраїнських землях (9 клас. Історія України)

Презентація та конспект уроку на тема: Початок українського національного відродження на західноукраїнських землях

Мета уроку: З’ясувати роль греко-католицьких священиків у національному відродженні на західноукраїнських землях. Охарактеризувати діяльність «будителів» Закарпаття, Товариства греко-католицьких священиків та гуртка «Руська трійця».

Очікувані результати (Після цього уроку ти зможеш…):

1. Пояснювати передумови українського національного відродження (вплив реформ Марії-Терезії та Йосифа II).
2. Визначати роль греко-католицького духовенства як провідної верстви західноукраїнського суспільства.
3. Пояснювати значення понять «будителі» та «Руська трійця».
4. Знати дати і події: 1816 р. — створення Товариства греко-католицьких священиків; 1833—1837 рр. — діяльність «Руської трійці»; 1837 р. — опублікування альманаха «Русалка Дністровая».
5. Оцінювати значення альманаха «Русалка Дністровая» як першої книжки, опублікованої українською мовою на західноукраїнських землях.

Ключові компетентності НУШ та приклади їхньої реалізації на уроці

• Вільне володіння державною мовою: Написання есе на тему «Греко-католицькі священики — лідери національного руху на західноукраїнських землях».
• Здатність спілкуватися рідною та іноземними мовами: Аналіз прагнення членів «Руської трійці» перетворити народну мову на мову науки та літератури, а також обговорення того, що Іван Могильницький вважав руську (українську) мову окремою від польської та російської.
• Інформаційно-комунікаційна компетентність: Використання інформації з підручника, посібників (атласи, опорні конспекти, розробки уроків) та, за можливості, навчальних відео. Аналіз історичних документів, наприклад, свідчень Ореста Субтельного та Ярослава Грицака.
• Навчання впродовж життя: Вивчення досвіду Олександра Духновича, який, будучи священиком, написав підручник з педагогіки для вчителів і батьків та добивався уведення української мови до програм шкільної освіти.
• Громадянські та соціальні компетентності: Обговорення того, що просвітницькі ідеї, які вплинули на відродження, передбачали побудову справедливого суспільства. Дослідження активної життєвої позиції Юлії Шашкевич, яка підтримувала чоловіка в громадській діяльності.
• Культурна компетентність: Оцінка внеску «будителів» (зокрема, Іоанікія Базиловича та Михайла Лучкая) у збереження та примноження національної спадщини (історичні праці, граматики).
• Математична компетентність: Обговорення статистичних даних про студентів Львівського університету (295 з майже 400 навчалися теології на початку 1840-х рр.).
• Інноваційність: Оцінка кроків «Руської трійці», які, незважаючи на заборону «Зорі», знайшли інноваційне рішення для друку альманаху «Русалка Дністровая» за кордоном (у Буді).
• Підприємливість і фінансова грамотність: Аналіз того, що внаслідок консервативних реформ наступників Марії-Терезії та Йосифа II передові люди шукали способи протидії та захисту прав українського народу, що вимагало певних організаційних та фінансових зусиль.

Хід уроку

Організаційний момент (1-3 хвилини)

Створення робочої атмосфери, підготовка учнів до сприйняття нового матеріалу.

Актуалізація опорних знань та мотивація (5-7 хвилин)

1. Перевірка та корекція знань учнів, здобутих на попередніх уроках:
   • Пригадайте значення поняття «національне відродження».
   • Яких рис набули ідеї Просвітництва на західноукраїнських землях?
   • Як реформи Марії-Терезії та Йосифа II стосувалися греко-католиків?
2. Мотивація учнів до навчальної діяльності:
   • Проблемне запитання: Чи може один елемент — мова, писемність чи віра — бути достатньою основою для збереження цілої нації?
   • Цитата: За Мукачівським єпископом Андрієм Бачинським, «для зміцнення будь-якої народності або нації немає підойми міцнішої та тривкішої, ніж збереження питомої батьківської і материнської мови, писемності й віри». Сьогодні ми дізнаємося, як саме греко-католицьке духовенство втілювало цей принцип у життя на західноукраїнських землях.
3. Повідомлення теми, мети та завдань уроку.

Вивчення нового матеріалу (18-20 хвилин)

1. Передумови відродження та провідна верства.
   • Акцентуємо, що початкам національного відродження сприяли реформи Марії-Терезії та Йосифа II, які призвели до зростання кількості освічених українців.
   • Греко-католицькі священики стали провідною верствою суспільства у процесі національного відродження. Цей патріотизм мав релігійний характер, і віросповідання слугувало простим способом самоідентичності руського населення.
   • Обговорюємо негативний вплив консервативних реформ наступників: скасування обов’язкової початкової освіти та переведення шкіл під контроль католицької церкви, що стимулювало протидію.
2. Діяльність «будителів» Закарпаття.
   • Пояснення терміна «будителі»: патріоти з-поміж греко-католицького духовенства, які пробуджували національні почуття.
   • Діячі: Олександр Духнович, Іоанікій Базилович, Михайло Лучкай.
   • Літературна діяльність: Іоанікій Базилович написав першу працю з історії Закарпаття, а Михайло Лучкай — першу «Граматику слов’яно-руської мови» (1830 р.). Олександр Духнович написав вірш «Подкарпатские русины, оставте глубокий сон», що став гімном.
3. Товариство греко-католицьких священиків у Перемишлі.
   • Обговорюємо, що центром руху в Галичині спочатку став Перемишль.
   • У 1816 р. з ініціативи митрополита Михайла Левицького та священика Івана Могильницького створено Товариство греко-католицьких священиків.
   • Мета: видання шкільної та популярної літератури народною мовою. Завдяки Товариству було засновано близько 400 шкіл, запроваджено українську мову навчання у початкових школах.
4. «Руська трійця».
   • Перенесення центру відродження до Львова.
   • У 1833—1837 рр. діяло громадсько-культурне об’єднання «Руська трійця».
   • Засновники: Маркіян Шашкевич, Іван Вагилевич та Яків Головацький.
   • Мета: перетворити народну мову на мову науки та літератури.
   • Ключова подія: У 1837 р. у Будапешті (Угорщина) опубліковано альманах «Русалка Дністровая». Це була перша книжка, опублікована українською мовою на західноукраїнських землях.
   • Наслідки: Вихід альманаху викликав невдоволення, увесь наклад було конфісковано і знищено (хоча 200 примірників вдалося врятувати). Через постійні утиски гурток розпався.

Закріплення та застосування знань (12-15 хвилин)

1. Вправа на первинне закріплення: «Вірю/Не вірю» (використовуємо приклади з нашої розмови)
   • Твердження 1: На початку 1840-х років більшість студентів Львівського університету навчалися філософським дисциплінам, не пов’язаним з теологією. (Не вірю, 295 з майже 400 навчалися теології).
   • Твердження 2: Товариство греко-католицьких священиків створило у Відні духовну семінарію. (Не вірю, семінарію у Відні заснували в ході реформ Марії-Терезії та Йосифа II).
   • Твердження 3: «Руська трійця» підготувала підручник для молодших школярів «Читанка», написаний розмовною українською мовою. (Вірю, це зробив М. Шашкевич).
2. Застосування здобутих знань: Аналіз історичних джерел та біографій.
   • Обговорення долі членів «Руської трійці»: Маркіян Шашкевич помер 32-річним, виснажений працею; Іван Вагилевич перейшов на протестантську віру, щоб уникнути переслідувань.
   • Питання для обговорення: Як ви вважаєте, чи була активна життєва позиція дружини Маркіяна Шашкевича, Юлії, важливим елементом його громадської діяльності?

Підбиття підсумків уроку (5 хвилин)

1. Формування висновків:
   • Українське національне відродження на західноукраїнських землях розпочалося під впливом просвітницьких ідей та реформ Габсбургів.
   • Греко-католицьке духовенство виконувало роль національної еліти.
   • Найважливіші події — створення Товариства греко-католицьких священиків (1816 р.) та діяльність «Руської трійці», що завершилася виданням «Русалки Дністрової» (1837 р.), яка засвідчила спорідненість галицьких русинів із наддніпрянськими українцями.
2. Вправа для рефлексії:
   • Продовжіть речення: «Що нового я дізнався про Україну — нашу Вітчизну?».
   • «Я би хотів дізнатися більше про…» (Наприклад: про літературну діяльність галицьких просвітителів, окрім «Руської трійці»).

Домашнє завдання (1-2 хвилини)

Нехай прагнення до знань стане вашою рушійною силою! Вивчайте історію, щоб розвиватися, пізнавати щось нове про Україну – нашу Вітчизну!

1. Опрацювати відповідний матеріал, присвячений «будителям» та «Руській трійці».
2. Проглянути навчальне відео для кращого засвоєння матеріалу.
3. Виконати тестове завдання (перевірка знання дат 1816 р., 1833—1837 рр., 1837 р. та понять «будителі», «Руська трійця»).