Західноукраїнська Народна Республіка (ЗУНР): Проголошення, державотворчі процеси та Акт Злуки з УНР (10 клас. Історія України)

Презентація+ конспект уроку на тему: Західноукраїнська Народна Республіка (ЗУНР): Проголошення, державотворчі процеси та Акт Злуки з УНР.

Мета уроку: Сформувати в учнів розуміння причин, перебігу та наслідків державотворчих процесів на західноукраїнських землях, включаючи створення Української Національної Ради, проголошення ЗУНР та підписання Акта Злуки, а також визначити історичне значення діяльності ЗУНР для ідеї Соборної України.

Очікувані результати: Після цього уроку учень зможе:

1. Називати хронологічні рамки та ключові події (18 жовтня 1918 р. – створення УНРади; 1 листопада 1918 р. – «Листопадовий чин»; 13 листопада 1918 р. – проголошення ЗУНР; 22 січня 1919 р. – Акт Злуки).
2. Визначати територіальні межі, задекларовані УНРадою, та фактичну територію ЗУНР, а також її державну символіку (Золотий Лев на синім полі).
3. Пояснювати сутність державотворчої діяльності УНРади та Державного секретаріату, включаючи соціально-економічні заходи (земельні закони, права меншин).
4. Оцінювати історичне значення Акта Злуки, розуміючи, що він поставив на практичний ґрунт гасло Соборної Української держави.
5. Аналізувати причини поразки ЗУНР у боротьбі з Польщею, враховуючи роль Антанти та внутрішні проблеми (нестача зброї, ставлення до земельної реформи).

Ключові компетентності:

1. Вільне володіння державною мовою:
   • Приклад: Аналіз уривків з ключових історичних документів — «Тимчасового основного закону про державну самостійність…» (від 13 листопада 1918 р.) та Відозви УНРади (від 1 листопада 1918 р.). Учні усно коментують та інтерпретують положення про територію, владу та права громадян.
2. Громадянські та соціальні компетентності:
   • Приклад: Обговорення демократичних засад ЗУНР, таких як рівноправність громадян без різниці народності й віросповідання, та дискусія щодо цінності соборності (об’єднання Наддніпрянщини та Галичини).
3. Інформаційно-комунікаційна компетентність:
   • Приклад: Робота з картою для визначення задекларованих та фактичних кордонів ЗУНР, а також робота з історичними ілюстраціями (фото діячів, документи) для візуалізації подій.
4. Навчання впродовж життя:
   • Приклад: Виконання порівняльного завдання щодо обставин створення УНР та ЗУНР та перших заходів їхніх урядів, що вимагає самостійної організації знань та виокремлення спільного і відмінного.
5. Культурна компетентність:
   • Приклад: Вивчення державної символіки — Золотого Лева на синім полі як герба ЗУНР, та розуміння ролі української мови як державної.
6. Підприємливість і фінансова грамотність:
   • Приклад: Аналіз соціально-економічної політики уряду ЗУНР, зокрема земельного питання (конфіскація земель) та фінансових труднощів (використання крони, мінімальні прибутки скарбниці), що вимагає оцінки управлінських рішень в умовах війни.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент (2 хвилини)

1. Привітання, перевірка готовності учнів до уроку.
2. Створення робочої атмосфери, налаштування на активну співпрацю.

ІІ. Актуалізація опорних знань та мотивація (7 хвилин)

1. Перевірка та корекція знань: Обговорення причин розпаду Австро-Угорської монархії та загальної ситуації в Східній Європі наприкінці 1918 року.
2. Мотивація учнів до навчальної діяльності:
   • Учитель пропонує учням поміркувати над цитатою: «Галичина 1918-1919 рр. − єдиний у новішій історії приклад українського державного порядку» (Іван Лисяк-Рудницький).
   • Проблемне запитання: Якщо ЗУНР проіснувала лише 257 діб, чому історики називають її «прикладом українського державного порядку»? Які здобутки, незважаючи на поразку, заклала ця держава? (Акцент на державотворчому досвіді та ідеї Соборності).
3. Повідомлення теми, мети та завдань уроку: Оголошення теми та спільне формулювання очікуваних результатів.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу (25 хвилин)

1. Народження Української Держави на західних землях.
   • Поразка Центральних держав та розпад Австро-Угорщини актуалізували державотворчі плани галицьких українців.
   • 18 жовтня 1918 р. у Львові відбулися збори визначних діячів Східної Галичини й Буковини, які проголосили себе Конституантою (Установчими зборами) та обрали Українську Національну Раду (УНРаду) — вищий орган влади. Головою УНРади обрано Євгена Петрушевича.
   • 1 листопада 1918 р. — «Листопадовий чин» (або «зрив»): Збройні загони Національної Ради на чолі з сотником Дмитром Вітовським зайняли Львів, а згодом — усю Східну Галичину. Над ратушею було піднято український синьо-жовтий прапор.
2. Проголошення ЗУНР та державний устрій.
   • 9 листопада 1918 р. УНРада утворила уряд — Тимчасовий Державний секретаріат, який очолив Кость Левицький.
   • 13 листопада 1918 р. ухвалено «Тимчасовий основний закон про державну самостійність українських земель колишньої Австро-Угорської монархії». Держава отримала назву Західноукраїнська Народна Республіка (ЗУНР).
   • Закон визначав територію ЗУНР як суцільні українські етнографічні терени в межах колишньої Австро-Угорщини (Галичина, Буковина, Закарпаття). Гербом став Золотий Лев на синім полі.
   • ЗУНР охоплювала 70 тис. кв. км з населенням близько 6 млн осіб.
3. Внутрішня політика та армія.
   • Держава гарантувала громадянську, національну й віросповідну рівноправність усім громадянам. Національним меншинам (зокрема, євреям та німцям) надавалися широкі права і можливість мати своїх представників в УНРаді.
   • Збройні сили: Створено Українську Галицьку армію (УГА), основою якої став полк УСС. Через нестачу кадрів залучали офіцерів з Наддніпрянщини, зокрема, Михайла Омеляновича-Павленка.
   • Земельне питання: Ухвалено закон (14 квітня 1919 р.), який передбачав конфіскацію великих поміщицьких та монастирських земель для створення державного фонду. Однак, політичні партії в УНРаді виступали проти конфіскації землі без викупу, що послабило підтримку серед селянства.
4. Акт Злуки та боротьба за Соборність.
   • Керівництво ЗУНР послідовно заявляло про намір «злитися в одну велику державу з Українською Народною Республікою».
   • 1 грудня 1918 р. у Фастові підписано попередній договір про злуку.
   • 22 січня 1919 р. на Софійському майдані в Києві проголошено Акт Злуки УНР і ЗУНР в єдину соборну Українську Народну Республіку. ЗУНР отримала назву Західна область УНР (ЗОУНР).
   • Є. Петрушевич увійшов до складу Директорії.
5. Українсько-Польська війна та падіння ЗУНР.
   • Вже 21 листопада 1918 р. польські війська захопили Львів. Уряд ЗУНР переїхав спочатку до Тернополя, потім до Станіславова.
   • У квітні 1919 р. проти УГА виступив 60-тисячний корпус під командуванням Юзефа Галлера, сформований у Франції.
   • У зв’язку з критичним становищем, 9 червня 1919 р. УНРада наділила Є. Петрушевича повноваженнями диктатора ЗОУНР.
   • Червень 1919 р.: Відбулася Чортківська офензива (наступ УГА), що стала останнім відчайдушним успіхом.
   • У середині липня 1919 р., через нестачу зброї та посилення польського наступу, галицькі вояки були змушені перейти Збруч. Польща заволоділа всією Галичиною.
   • Міжнародна ситуація: Антанта підтримала Польщу, що призвело до визнання практичного ґрунту для окупації Східної Галичини Польщею.

IV. Закріплення та застосування знань (8 хвилин)

1. Термінологічна вправа: Скласти речення, що пояснює взаємозв’язок між поняттями: «Листопадовий зрив», Українська Національна Рада, Євген Петрушевич, Державний секретаріат, Акт злуки, УГА.
2. Аналітичне завдання: Учням пропонується проаналізувати (усно) зовнішньополітичні умови існування ЗУНР. Чому, незважаючи на демократичний устрій та боєздатну армію, Антанта схилилася на користь Польщі, а не ЗУНР?
3. Хронологічний диктант (взаємоперевірка): Встановити послідовність ключових дат: Створення УНРади; Листопадовий чин; Проголошення ЗУНР; Проголошення Акта Злуки; Захоплення Львова поляками; Перехід УГА через Збруч.

V. Підбиття підсумків уроку та рефлексія (3 хвилини)

1. Формування висновків:
   • Реальним існуванням упродовж восьми з половиною місяців національна галицька державність поставила на практичний ґрунт в українському русі гасло Соборної Української держави.
   • ЗУНР постала як демократична держава, що гарантувала права меншин, але її падіння було зумовлене зовнішніми факторами та військовою перевагою Польщі, підтриманої Антантою.
2. Вправа «Я здивований / Я дізнався / Я хочу знати більше»: Учні по черзі діляться враженнями та знаннями, отриманими на уроці.

VI. Домашнє завдання (2 хвилини)

1. Опрацювати матеріал відповідний параграф підручника.
2. Написати коротке есе (10-15 речень) на тему: «Чому ЗУНР, попри своє коротке існування, стала “прикладом українського державного порядку”».
3. Творче завдання (за бажанням): Скласти біографічну довідку про одного з діячів ЗУНР (Д. Вітовський, К. Левицький, Є. Петрушевич).