Облаштування повоєнного світу: Паризька та Вашингтонська конференції (10 клас. Всесвітня історія)

Тема: Облаштування повоєнного світу: Паризька та Вашингтонська конференції. Формування Версальсько-Вашингтонської системи.

Клас: 10 Тривалість: 45 хвилин

Мета уроку: З’ясувати принципи, на яких ґрунтувалася повоєнна міжнародна система, сформована рішеннями Паризької (1919–1920 рр.) та Вашингтонської (1921–1922 рр.) конференцій; дослідити суперечливий зміст цієї системи та її вплив на міжнародні відносини у Європі та Азійсько-Тихоокеанському регіоні.

Очікувані результати: Після уроку учні зможуть:

• Описувати основні рішення та суперечності Паризької та Вашингтонської конференцій.
• Називати ключових лідерів конференцій (Жорж Клемансо, Вудро Вілсон, Девід Ллойд Джордж).
• Характеризувати основні положення Версальського мирного договору (обмеження військові та територіальні, репарації).
• Пояснювати сутність політики «відкритих дверей» та причини загострення конкуренції між США та Японією у Тихому океані.
• Давати оцінку Версальсько-Вашингтонській системі, вказуючи на її переваги та недоліки.

Розвиток ключових компетентностей НУШ (Нової української школи)

На уроці, присвяченому формуванню Версальсько-Вашингтонської системи, учні розвивають такі ключові компетентності НУШ:

1. Вільне володіння державною мовою / Здатність спілкуватися іноземними мовами:
   • Формування вміння оперувати історичною термінологією та коректно пояснювати її зміст. Сюди відноситься розуміння таких ключових понять, як «репарації» (відшкодування збитків державою, що розпочала війну), «реваншизм» (прагнення помститися за поразку), «політика відкритих дверей» (рівні можливості для ведення економічної діяльності в Китаї), та «статус кво» (збереження чинного становища).
2. Громадянські та соціальні компетентності:
   • Аналіз міжнародних дипломатичних рішень та їхніх наслідків для світової безпеки. Обговорення боротьби між жорстким (Франція) та поміркованим (США) підходами до повоєнного врегулювання.
   • Оцінка міжнародного права та інституцій: обговорення причин створення Ліги Націй та негативного впливу на її діяльність відмови Конгресу США ратифікувати Версальський договір.
   • Аналіз питань суверенітету та територіальної цілісності, зокрема закріплення суверенітету Китаю Договором дев’яти держав.
3. Інформаційно-комунікаційна компетентність:
   • Робота з історичною інформацією для порівняльного аналізу (наприклад, порівняння географічного фокусу Паризької конференції, що стосувалася переважно Європи, Африки та Західної Азії, та Вашингтонської конференції, що фокусувалася на Східній Азії та Тихоокеанському басейні).
4. Компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій:
   • Вивчення обмежень, накладених на військові технології. Аналіз гонки озброєнь у військово-морській сфері (зокрема у виробництві лінкорів та появі авіаносців). Розгляд положень Версальського договору, що забороняли Німеччині мати бойову авіацію та бронетехніку.
5. Підприємливість і фінансова грамотність:
   • Аналіз економічних аспектів міжнародних відносин: фінансове навантаження, спричинене гонкою озброєнь, а також оцінка економічних обмежень, зокрема величезних репараційних виплат Німеччини (майже чверть трильйона марок), які вона остаточно завершила виплачувати лише у 2010 році.
   • Розуміння сутності політики «відкритих дверей» у Китаї та її впливу на економічну діяльність іноземних держав у регіоні.
6. Інноваційність та Навчання впродовж життя:
   • Усвідомлення того, що Договір п’яти держав став першим в історії договором про обмеження гонки озброєнь, що свідчить про пошук інноваційних рішень у міжнародній безпеці.
   • Аналіз прагнення Великої Британії позбутися англо-японської угоди 1902 року та перейти до принципу багатосторонніх консультацій, що є прикладом пристосування до нових геополітичних реалій.
7. Культурна компетентність:
   • Оцінка символічного значення місць підписання угод, наприклад, підписання принизливого для Німеччини миру у дзеркальній залі Версальського палацу, де у 1871 році було проголошено Німецьку імперію.

Хід уроку (45 хв)

I. Організаційний момент (1-2 хвилини) Підготовка учнів до роботи, налаштування на урок.

II. Актуалізація опорних знань та мотивація (3-5 хвилин) Актуалізація опорних знань, перевірка знань про «14 пунктів» Вудро Вілсона. Повідомлення теми, мети та завдань уроку. Створення проблемної ситуації: Облаштування мирного життя виявилося непростою справою. Точилася боротьба між жорстким (Франція, яка прагнула помститися Німеччині) та поміркованим (США, які хотіли миру на більш справедливих засадах) підходами. Чи вдалося створити систему, яка б гарантувала тривалий мир?.

III. Сприйняття та осмислення нового матеріалу (20 хвилин)

1. Паризька мирна конференція (1919–1920) Конференція працювала з січня 1919 року до січня 1920 року. У ній взяли участь 27 держав. Місцем проведення обрано Париж, що відображало ключову роль Франції. На перебіг подій активно впливали Жорж Клемансо (Франція), Вудро Вілсон (США) та Девід Ллойд Джордж (Велика Британія). Результатом стало підписання п’яти мирних угод, зокрема з Німеччиною у Версалі (1919). Усі угоди були спрямовані на максимальний підрив могутності колишніх Центральних держав.

• Обмеження для Німеччини:
  • Територіальні: Німеччина визнала суверенітет Австрії, Польщі та Чехословаччини. Вона втрачала всі свої колонії та передавала Ельзас і Лотарингію Франції. Саарський басейн переходив під управління Ліги Націй.
  • Військові: Жорстко обмежено чисельність армії (не більше 100 тис. вояків). Заборонено мати бойову авіацію, танки та підводні човни. Створено Рейнську демілітаризовану зону.
  • Економічні: Накладено високі репараційні виплати (повне або часткове відшкодування збитків державі, яка зазнала нападу).
• Наслідки та суперечності: Принизливий для Німеччини мир, підписаний у Версальському палаці, сприяв наростанню реваншистських настроїв — прагнення помститися за поразку.
• Ліга Націй: Створена за ініціативи В. Вілсона. Її головний документ внесено в текст Версальського договору. Проте Конгрес США відмовився ратифікувати договір, через що найпотужніша держава світу опинилася за межами Ліги Націй.

2. Вашингтонська конференція (1921–1922) Увага міжнародної спільноти перемістилася до Азійсько-Тихоокеанського регіону. Головною загрозою світовій безпеці тут була конкуренція між Японією та США. Японія, вступивши у війну раніше, отримала більшість німецьких володінь, зокрема півострів Шаньдун, і намагалася нав’язати свій протекторат цілій країні («21 вимога»). США, у свою чергу, відчували загрозу політиці «відкритих дверей» у Китаї, що призвело до гонки озброєнь у військово-морській сфері (зокрема, виробництві лінкорів). Вашингтонська морська конференція, ініційована США, тривала з 12 листопада 1921 року до 6 лютого 1922 року. Її мета — обмежити морські озброєння та розв’язати проблеми у Східній Азії.

• Ключові угоди (Договори чотирьох, п’яти та дев’яти держав):
  • Договір чотирьох держав (США, Велика Британія, Японія, Франція): Скасовано англо-японську угоду 1902 року. Країни зобов’язалися не розширювати свої володіння у Тихому океані (зберігався статус кво).
  • Договір п’яти держав (США, Велика Британія, Японія, Франція, Італія): Це був перший в історії договір про обмеження гонки озброєнь і стосувався він лише лінкорів. Встановлено чіткі ліміти на сукупний тоннаж. Проте договір не торкався інших військових суден, що дозволяло Британії зберегти перевагу в загальній чисельності флоту.
  • Договір дев’яти держав: Було врегульовано міжнародний статус Китаю. Угода закріпила суверенітет і територіальну цілісність Китаю та міжнародно встановила політику «відкритих дверей», що стало дипломатичною перемогою США.

IV. Закріплення та застосування знань (10 хвилин)

1. Вправа “Аналіз суперечностей”: Обговорення, чому умови Версальського договору (репарації, обмеження) та неповне обмеження озброєнь у Вашингтоні заклали підвалини для нової світової напруженості.
2. Вправа “Визначення термінів”: Що означає реваншизм? В чому полягала політика «відкритих дверей»?

V. Узагальнення та систематизація знань (4-5 хвилин)

Версальсько-Вашингтонська система — це міжнародний правовий устрій, що сформувався внаслідок рішень конференцій.

• Переваги системи: Вона поклала край Першій світовій війні, розрядила повоєнне міжнародне напруження, заклала основи міжнародної стабільності та створила першу міжнародну організацію — Лігу Націй.
• Недоліки системи: Договори були несправедливими щодо переможених країн (Німеччини, Угорщини, Болгарії). Величезні репарації були нереалістичними. Суперечності між Японією та США у Тихому океані не були вирішені повністю. Ці недоліки та несправедливості сприяли наростанню реваншизму та заклали ґрунт для конфліктів у 1930-х роках.

VI. Підведення підсумків та домашнє завдання (2 хвилини) Підсумки: Вашингтонська конференція завершила формування повоєнного устрою світу, підвищивши міжнародний авторитет Сполучених Штатів. Географічний фокус міжнародної політики почав зміщуватися з Європи до Азійсько-Тихоокеанського регіону.

Домашнє завдання: Опрацювати відповідний параграф. Скласти порівняльний опис Паризької та Вашингтонської конференцій, зазначивши їхні географічні фокуси та ключові угоди.