У підручнику В. Р. Мединського та А. В. Торкунова «История России 1945 — начало XXI века» для 11 класу (базовий рівень, 2023) подається однозначно звинувачувальна версія щодо початку Холодної війни, де вся відповідальність покладається на США. Такий підхід не лише ідеологізований, а й суперечить результатам сучасних історичних досліджень. Розглянемо ключові тези підручника та розвінчаємо їх за допомогою фактів.
Міф 1: «США винні, бо володіли ядерною бомбою і шантажували СРСР»
Реальність:
Так, США першими застосували ядерну зброю (проти Японії), однак після 1945 року вони неодноразово виступали з ініціативами міжнародного контролю над ядерною енергією (зокрема, план Баруха 1946 року). СРСР відкинув ці пропозиції, вважаючи, що це дає США перевагу. Ба більше, СРСР сам стрімко розпочав ядерну програму, завершену вже у 1949 році.
Факт: Сталін на Потсдамській конференції (1945) спокійно відреагував на повідомлення про створення атомної бомби — це свідчить про наявність власних амбіцій у цій сфері, а не про “шантаж” з боку США.
Міф 2: «СРСР підтримував визвольні рухи, а США – колоніалізм»
Реальність:
СРСР підтримував лише ті рухи, які збігалися з його геополітичними інтересами. Наприклад, антиколоніальні рухи в Африці чи Азії СРСР використовував як інструмент впливу на Третій світ. Натомість боротьба за незалежність країн Східної Європи (Угорщина 1956, Чехословаччина 1968, Польща) жорстоко придушувалася.
Приклад: У 1945–48 роках у Східній Європі радянські війська встановлювали контроль, знищували опозицію, фальсифікували вибори — це радше неоколоніальна експансія, ніж підтримка “самовизначення”.
Міф 3: «СРСР лише створював пояс безпеки, США прагнули контролювати Європу»
Реальність:
СРСР створив не просто “пояс безпеки”, а систему підконтрольних тоталітарних режимів, де політична опозиція, свобода слова й демократія були фактично знищені. План Маршалла (економічна допомога Європі з боку США) був відкритий для всіх, включно з СРСР та його союзниками — але Сталін заборонив участь у ньому підлеглим країнам.
Факт: У 1948 році СРСР організував берлінську блокаду, що стало одним із перших великих конфліктів Холодної війни.
Міф 4: «США планували ядерні удари, тому відповідальні за конфлікт»
Реальність:
Хоча справді існували стратегічні плани застосування ядерної зброї (такі як Operation Dropshot), аналогічні плани мали й у СРСР. В умовах післявоєнної недовіри такі розробки були типовими для обох блоків. Історики розцінюють це як елемент стримування, а не доказ “агресії”.
Про “довгу телеграму” Кеннана
Підручник подає її як приклад початку агресивної політики США. Але насправді телеграма була аналітичним документом, що констатував реальну ситуацію: відсутність політичних свобод у СРСР, експансіонізм і пропаганду. Вона стала основою для доктрини стримування, яка мала запобігти радянській агресії, а не спровокувати її.
Висновок:
Підручник Мединського і Торкунова подає однобоку, пропагандистську версію початку Холодної війни, повністю знімаючи відповідальність із СРСР і перекладаючи її на США та союзників. Така подача формує викривлене уявлення про історію, в якій:
- ігноруються агресивні дії СРСР у Східній Європі;
- спотворюється суть зовнішньої політики США;
- применшується роль демократичних і антиколоніальних рухів поза впливом СРСР.
Це ще один приклад того, як історія у сучасних російських підручниках використовується як інструмент політики, а не як шлях до об’єктивного розуміння минулого.