Радянсько-фашистський союз і переділ Європи

§ 1. Радянсько-фашистський союз і переділ Європи

Росія після встановлення влади більшовиків та «червоного терору» перебувала в ізоляції на міжнародній арені. Москва знайшла собі союзників серед держав, що зазнали поразки в Першій світовій війні – Німеччини й Туреччини. Уже з 1923 р. були встановлені тісні економічні зв’язки СРСР з Німеччиною. Після приходу до влади в Німеччині Адольфа Гітлера у 1933 р. радянсько-німецькі зв’язки посилилися. Москва допомагала Німеччині у відновленні та навчанні німецьких збройних сил, постачала сировину для виробництва озброєнь.

І Німеччина, і СРСР були зацікавлені в початку великої війни в Європі. Радянське керівництво проводило активну експансіоністську політику. Радянське керівництво вважало, що суперечності між Німеччиною та державами, які перемогли її в Першій світовій війні (насамперед Великою Британією і Францією), дадуть змогу СРСР загарбати максимальну кількість територій. З 1936 по 1940 р. географія військової присутності Червоної Армії охоплювала 9 країн: Іспанію, Китай, Монголію, Польщу, Естонію, Латвію, Литву, Фінляндію, Румунію.

Мета фашистської Німеччини також полягала в завоюванні життєвого простору для німців, які, відповідно до расової теорії, пропагованої фашистами в Німеччині, вважалися «народом панів».

19 серпня 1939 р. радянський вождь Й. Сталін терміново скликав Політбюро ЦК ВКП(б), де заявив, що в мирний час успішний комуністичний рух у Європі неможливий, а диктатура партії може виникнути тільки в результаті великої війни. Сталін попередив, що, якщо війну буде відвернено, надалі події можуть піти небезпечним шляхом для СРСР.

23 серпня 1939 р. німецький і радянський міністри закордонних справ Й. Ріббентроп і В. Молотов підписали німецько-радянську угоду про ненапад і додатковий секретний протокол до нього, відомий як «Пакт Молотова-Ріббентропа». Цей протокол визначив зони впливу двох держав у Східній Європі в разі «територіальних і політичних змін», тобто в умовах спланованої обома державами війни. Німеччина відмовлялася від будь-якого впливу на Фінляндію і Балтійські держави (Латвію й Естонію), а східні території Польщі по лінії Нарва – Вісла – Сян, тобто Західна Україна і Західна Білорусь, на прохання Москви, мали відійти до Радянського Союзу. Решта територій у Східній Європі відходили під вплив фашистської Німеччини. По суті, це був розподіл Європи між двома тоталітарними режимами, який зробив можливою Другу світову війну та низку побіжних агресій з боку СРСР і Німеччини проти ряду країн. Після церемонії підписання пакту Сталін виголосив тост за фюрера німецького Рейху.

Радянсько-німецький договір про ненапад, підписаний у Москві 23 серпня 1939 р., було опубліковано негайно після укладення. Він укладався на 10 років з автоматичним подовженням на 5 років, якщо жодна зі сторін його завчасно не денонсує. Таємницею залишався додатковий протокол, підписаний разом з пактом. Світова громадськість вперше дізналась про існування протоколу у січні 1948 р., після публікації на Заході збірки трофейних документів з архівів міністерства закордонних справ гітлерівської Німеччини. Договір про ненапад був ратифікований 31 серпня 1939 р. одночасно Верховною Радою СРСР і Рейхстагом Німеччини. Фашистська Німеччина заручилася підтримкою з боку Москви й почала Другу світову війну. У той же день 31 серпня Гітлер підписав секретну директиву № 1 про початок війни з Польщею.

пакт Молотова-Ріббентропа

Підписання В’ячеславом Молотовим Нацистсько-Радянського пакту про ненапад від 23 серпня 1939 року. Зліва направо: Йоахім фон Ріббентроп, Йосип Сталін, Фрідріх Вільгельм Гаус, Густав Хільгер, Фрідріх фон дер Шуленбург

1 вересня 1939 р. німецькі війська без оголошення війни вдерлися в Польщу.

Через два дні Франція і Англія заявили про свою підтримку Польщі, з якою вони мали союзницькі угоди.

Уже 12 вересня німці взяли в облогу Львів. 17 вересня, порушивши радянсько-польський договір від 1939 р. про ненапад, радянська армія вдерлася на територію Польщі. Відповідно до таємного протоколу до пакту Молотова-Ріббентропа, німецька армія залишила територію Західної України. Того ж дня у Бресті-Литовському (нині м. Брест у Білорусі) на честь успішної перемоги над Польщею відбувся спільний парад радянських і німецько-фашистських військ, який підтвердив союзництво двох тоталітарних режимів у поневоленні народів Європи.

Радянсько-фашистський союз викрив близькість режимів фашистської Німеччини й СРСР, заснованих на геноциді та терорі. Радянсько-фашистський союз мав вкрай згубне значення не лише для Європи, але й для народів Радянського Союзу, оскільки початок війни в Європі наблизив напад фашистської Німеччини на СРСР.

Мовою першоджерел:

«1. У випадку територіально-політичної перебудови областей, які входять до складу Прибалтійських держав (Фінляндія, Естонія, Латвія, Литва), північний кордон Литви одночасно є кордоном сфер інтересів Німеччини і СРСР. При цьому інтереси Литви щодо Віденської області визнаються обома сторонами. 2. У разі територіально-політичної перебудови областей, які входять до складу

Польської держави, кордон сфер інтересів Німеччини і СРСР буде приблизно проходити по лінії рік Нарви, Вісли і Сяну. Питання, чи є у взаємних інтересах бажаним збереження незалежної Польської держави і якими будуть кордони цієї держави, може бути остаточно вияснене лише протягом дальшого політичного розвитку. 3. Стосовно південно-східної Європи з радянської сторони підкреслюється зацікавленість СРСР до Бесарабії. З німецької сторони заявляється про її повну політичну незацікавленість у цих областях. 4. Цей протокол буде зберігатися обома сторонами в суворій таємниці».

Таємний протокол пакту Молотова-Ріббентропа, 1939 р.

«Я одержав Ваше повідомлення про те, що німецькі війська увійшли до Варшави. Будь ласка, передайте мої поздоровлення й вітання уряду Німецької Імперії. Молотов».

Телефонограма народного комісара закордонних справ СРСР В. Молотова міністрові закордонних справ Німеччини Й. фон Ріббентропу, 9 вересня 1939 р.

«Надзвичайному й повноважному послові Польщі м. Гржибовському. Польське посольство, Москва

Пане посол,

Польсько-німецька війна виявила внутрішню неспроможність Польської держави. Протягом десяти днів воєнних операцій Польща втратила всі свої промислові райони й культурні центри. Варшава як столиця Польщі більше не існує. Польський уряд розпався й не проявляє ознак життя. Це значить, що Польська держава і його уряд фактично перестали існувати. Тим самим припинили свою дію договори, укладені між СРСР і Польщею. Надана сама собі й залишена без керівництва, Польща перетворилася на зручне поле для всяких випадків і несподіванок, що можуть створити загрозу для СРСР. Тому, будучи досі нейтральним, радянський уряд не може більше нейтрально ставитися до цих фактів… Через таку ситуацію радянський уряд віддав розпорядження Головному командуванню Червоної Армії дати наказ військам перейти кордон і взяти під свій захист життя й майно населення Західної України й Західної Білорусії. Одночасно радянський уряд має намір вжити всі заходи до того, щоб визволити польський народ з нещасливої війни, куди він був втягнутий його нерозумними керівниками, і дати йому можливість зажити мирним життям. Прийміть, пане посол, запевнення в повазі до Вас.

Народний комісар закордонних справ СРСР В. Молотов».

Нота уряду СРСР, вручена послові Польщі в Москві 17 вересня 1939 р.

Залишити коментар

Ваша електронна адреса не буде опублікована.Обов'язкові поля позначені *

*