Організація українських націоналістів і здоровий образ життя в 20-30-х рр. ХХ ст.

Автор: Харченко Віталій Євгенович

Навчальний заклад: Лозівська філія Харківського державного автомобільно-дорожнього коледжу

Організація українських націоналістів і здоровий образ життя в 20-30-х рр. ХХ ст.

У контексті соціально-економічних змін, які відбуваються в сучасному українському суспільстві, особливо важливе значення займає проблема формування здорового образу життя молоді. Виховання молоді в дусі відповідального ставлення до власного здоров’я і здоров’я оточуючих, як до найвищої та індивідуальної цінності, є одним з основних стратегічних завдань національної освіти. Не тільки заняття фізичної культури в закладах освіти дають змогу виховувати у молоді розуміння необхідності здорового образу життя. Не менш ефективно це можна робити й на заняттях історії. Пропаганда здорового образу життя через призму історії є важливим, але при цьому мало використовуваним засобом формування здоров’я нації.

Тема взаємозв’язку Організації українських націоналістів та фізичної культури мало вивчена. Основною причиною очевидно є те, що дослідники, вивчаючи ОУН, перш за все звертають увагу на політичну складову її діяльності. У вивченні ж історії фізичної культури і спорту України увага приділяється перш за все фізичному розвитку козаків, досягненням спортсменів ХХ-ХХІ століття (І.Піддубний, Л.Латиніна, О.Блохін, С.Бубка, брати Клички, Я.Клочкова та ін.) тощо. Натомість все інше вважається менш вартим уваги. Тож дана робота має на меті усунути цей пробіл і розглянути ставлення оунівців до фізичної культури і спорту, визначити їх місце в поглядах теоретиків та практиків українського націоналізму.

Міжвоєнний період ( 20-ті – 30-ті рр. ХХ ст.) в історії європейських країн не тільки період економічних криз, росту популярності різних ідеологій, підготовки до нової світової війни, це ще й період зростання популярності фізичної культури і спорту. Людство, переживши жахи Першої світової війни, намагалися забути її, і саме спорт був одним із ефективних способів це зробити. Але не тільки це сприяло розвитку фізичної культури і спорту. У країнах, де запанували тоталітарні режими, влада дуже швидко прийшла до висновку, що сприяння здоровому образу життя є життєвою необхідністю. По-перше, це популяризувало існуючий режим, а по-друге, виховувало вправних, фізично розвинених вояків, що в світлі майбутньої війни мало велике значення.

В Італії, Німеччині, СРСР та інших країнах починаються будуватись стадіони, створюються дитячі організації, «щоб фізично і морально підготувати юних членів суспільства до нових норм життя, прищепити їм почуття дисципліни, забезпечити воєнне, спортивне, культурне і духовне виховання»[1, с.14] ( Італія – «Балілла», Німеччина – «Вандерфогель» та «Гітлерюгенд», СРСР – піонерська організація), виникають спортивні товариства військових, селян, робочих, службовців, знімаються пропагандиські фільми («Олімпія» Л.Ріфеншталь).

Лідери європейських країн, особливо А.Гітлер, Й.Сталін, Б.Муссоліні і Ф.Франко хоча й були досить байдужими до фізичної культури і спорту, прекрасно розуміли їх значення, як засобу формування національної та державницької самосвідомості. Так, наприклад, один з лідерів італійських фашистів та президент Федерації футболу Італії Леонардо Арпінаті говорив: «Тільки за допомогою спорту можна покращити дисципліну, фізичний стан і характер нації»[2, с.7].

А в СРСР в 30-х рр. поширювалося прикладне значення спорту, особливо футболу. В другому пункті Постанови Всесоюзного комітету фізкультури 1940р. зазначалося, що перед футбольним рухом на рік ставляться наступні завдання:

• підняти політико-виховну роботу в усіх футбольних колективах, виділяючи для цього кращих комсомольців і комуністів;
• впровадження в навчальні плани занять команд комплексу ГПО – для підготовки не тільки майстрів шкіряної кулі, а й повноцінних захисників батьківщини та ін.[3, с.2].

При цьому треба зазначити, що в Постанові пункти йшли за ступенем важливості. Тобто для успішної гри в футбол перш за все потрібна політико-виховна робота, а вже потім техніка, тактика тощо.

Отже ми бачимо, що значення фізичної культури і спорту в 20-х – 30-х рр. ХХ ст. було досить вагомим. Це розуміли і лідери Організації Українських націоналістів.

В 1929р. Провід ОУН затвердив «Декалог» або 10 заповідей українського націоналіста С.Ленкавського, які стали морально-етичними кодексом для сотень тисяч учасників національно-визвольної боротьби ХХ ст. Доповненням до «Декалогу» були «12 прикмет характеру Українського Націоналіста». Щоправда, вони не стали так широко відомими як «Декалог», та все ж таки всі провідні члени ОУН були зобов’язані самі знати і пояснювати їх рядовим членам.

Серед 12 прикмет потрібно виділити кілька, які мають безпосереднє відношення до нашої теми. У 8 прикметі зазначено, що український націоналіст має бути: «Витривалий, це значить, що він завжди бореться завзято й витривало. Він знає, що без витривалості, доведеної аж до впертості, немає перемоги»[4]. А у 11 прикметі зазначено, що український націоналіст «Здоровий, це значить, що він хоче бути здоровим. Він хоче, щоб ціле молоде українське покоління було здорове. Україна потребує сильних і здорових тілом і духом синів і дочок. Тому він займається руханкою і спортом, не нищить свого здоров’я вживанням отрут – не п’є, не курить і не вживає наркотиків, – ні живе гулящим життям. В українського націоналіста Велика Ідея в серці, вогонь революційного духа в грудях, міцні й гнучкі м’язи, сталеві нерви, бистрий соколиний зір і слух та твердий кулак»[4].

Поряд з цими документами XVI ВЗУН затвердив 44 правила українського націоналіста, які написав в 30-х роках кров’ю на стіні польської в’язниці чи З.Коссак[5] чи Д.Мирон-Орлик[6]. Серед цих правил слід виділити одне, яке цікавить нас. В 42 правилі зазначено «Плекай фізичні сили, щоби тим видатніше працювати для своєї Нації»[4].

Варто зазначити, що українські націоналісти не тільки словом, а і справою доводили серйозне ставлення до здорового образу життя. Найхарактернішими прикладами можуть бути лідери ОУН – С.Бандера та Р.Шухевич. Звернемося до їхньої біографії. С.Бандера в молоді роки був членом Українського Студентського Спортивного клубу, займався бігом, плаванням, лещатарством, мандрівництвом, шахами, не палив і не вживав алкоголю[7]. Подібне можна знайти і в біографії Р.Шухевича. Він також активно займався спортом – футболом, баскетболом, волейболом, бігом, плаванням, планеризмом. Більше того в 1923 році на змаганнях у Львові – Запорізьких іграх – Р.Шухевич поставив рекорд у бігу на 400м та у плаванні на 100м[8].

Цікавим є також і те, що на Є.Коновальця, засновника і першого керівника Організації українських націоналістів, в його молоді роки, мав найбільший вплив Іван Бобоцький, відомий західноукраїнський педагог та пропагандист спорту[9].

Не можна оминути увагою і антимонопольну акцію.

Наприкінці листопада 1932р. бойовики ОУН здійснили пограбування польського державного поштового відділення в місті Городок. Напад був невдалий і кілька нападників потрапили до рук поліції. 23 грудня 1932р. за вироком суду двоє із заарештованих оунівців – В.Білас та Д.Данилишин були страчені. Виконання смертного вироку над В.Біласом та Д.Данилишиним глибоко сколихнуло українське суспільство і викликало бажання провести демонстративні виступи проти окупантів. Серед цього настрою обурення зародилося гасло відповісти бойкотом польським монополістом. За ініціативою керівництва ОУН антимонопольній акції було надано виразно політичного характеру, органічно пов’язаного з темою дослідження. Антимонопольна акція передбачала, що кожен український патріот повинен був відмовитися від вживання горілки і паління тютюну, як з огляду на здоров’я так і відмови від збагачення окупантів[10].

На останок слід зазначити, що подібне ставлення Організації українських націоналістів до фізичної культури і спорту виникло не на пустому місці. Багато оунівців свого часу належали до тієї чи іншої дитячої чи молодіжної організації. Найвідомішою та найпоширенішою організацією була скаутська організація «Пласт». Виник «Пласт» в 1911р. з метою патріотичного виховання молоді. Та поруч з патріотичним вихованням не останнє місце займало й фізичне виховання. Так у Пластовому законі було чітко зазначено, що пластун має дбати про своє здоров’я. На практиці ж це зводилось до того, що пластуни займались легкою атлетикою, гімнастикою, спортивними іграми, мандрівництвом, вчились надавати медичну допомогу. При вступі до «Пласту» кожен складав присягу. Перша пластова присяга відбувалась абсолютно не так, як це роблять сучасні пластуни. У своїх спогадах Олександер Тисовський пише, що юнаки лишень підписали укладену ним «Карту впису», яка мала назву «Пластове слово честі». Документ містив кілька пунктів про те, яким має бути пластун. Згадки про Бога чи Україну не було. Однак заявлена чітка і категорична вимога – жодного алкоголю й тютюну[11].

З виникненням Організації українських націоналістів «Пласт» починає активно з нею співпрацювати, ставши по суті її джерельною базою. Саме з «Пласту» вийшли провідні оунівці – С.Бандера, Р.Шухевич, Л.Ребет, В.Кук. Тож переоцінити вплив пластунських поглядів на ідеологію ОУН неможливо.

Початок Другої світової війни та подальші події поставили перед ОУН більш нагальні потреби, аніж піклування про фізичну культуру і спорт. Зрозуміло, що борючись за Україну, за її майбутнє, за власні життя думати про спорт ніколи. Та на сьогоднішній день ми можемо із впевненістю сказати, що по собі ОУН залишила значну спадщину, повністю не вивчену і не оцінену й досі. Тому дослідникам є над чим працювати, вивчаючи діяльність Організації українських націоналістів в усіх сферах життя, а освітянам – використовувати досвід попередників у формуванні здорового способу життя українців.

Література

1. Дашковская Я. Кальчо и фашизм // Футбол-секретно. – 2010. – №6.
2. Дашковская Я., Чаяло П., Шевченко Ю., Кальчо. История итальянского футбола. – К.: ООО «Издательский Дом Украинский Медиа Холдинг», 2001.
3. Вартанян А. Футбол и ГТО // «Спорт экспресс – Футбол». – 2005. – № 139.
4. http://ukrnacija-nk.if.ua/uk_nationalist.
5. http://uk.wikipedia.org/wiki/Коссак_Зенон
6. http://uk.wikipedia.org/wiki/Мирон-Орлик_Дмитро
7. http://uk.wikipedia.org/wiki/Бандера_Степан_Андрійович
8. http://uk.wikipedia.org/wiki/Шухевич_Роман_Йосипович
9. http://uk.wikipedia.org/wiki/Коновалець_Євген
10. http://sd.org.ua/news.php?id=17741
11. http://www.ut.net.ua/History/22443

Завантажити: Організація українських націоналістів і здоровий образ життя в 20-30-х рр. ХХ ст.