Культура козацької доби: освіта, архітектура, мистецтво та духовне життя (8 клас. Історія України)

Презентація та конспект уроку: Культура козацької доби: Освіта, архітектура, мистецтво та духовне життя

Мета уроку

Ознайомити здобувачів освіти з культурними, архітектурними та освітніми інноваціями козацької доби. Сформувати розуміння того, що культура козацької доби доводить приналежність українців до європейської освіченої нації. Довести на історичних прикладах, що культура та освіта є важливими елементами захисту нації.

Очікувані результати

Розпізнавати розкішний стиль «козацького бароко» на вулицях сучасних міст. Пояснювати принципи роботи системи багаторівневої освіти часів козацтва без доступу до інтернету. Аналізувати портрети-«спонсорські інтеграції», відомі як ктиторські ікони. Аргументувати власну позицію щодо того, чому освіта була питанням національної безпеки.

Ключові компетентності НУШ на уроці

• Вільне володіння державною мовою: Здобувачі освіти вчаться формулювати власну позицію та пояснювати власними словами, чому для незалежності держави критично важливо мати незалежну церкву.
• Математична компетентність: Робота з візуальними рівняннями та заповнення пропусків у «формулі стилю» українського бароко, яка складається з пишності, грушоподібних куполів та рослинних орнаментів.
• Компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій: Аналіз діяльності видатних постатей, таких як Феофан Прокопович, який володів знаннями з фізики та астрономії.
• Інноваційність: Ознайомлення з винахідництвом козацької доби на прикладі унікальної техніки гаптування сухозліткою, яку створила Марія Магдалина Мазепа.
• Громадянські та соціальні компетентності: Усвідомлення глибокого сенсу фрази про те, що шабля захищає кордони, а культура захищає націю.
• Культурна компетентність: Дослідження творчості майстрів книжкової гравюри братів Тарасевичів та Івана Щирського, а також розуміння специфіки ктиторських портретів.
• Підприємливість і фінансова грамотність: Проведення стратегічної сесії, де учні в ролі головного архітектора оцінюють фінансові та кадрові ризики при виборі між традиційною дерев’яною церквою та мурованим собором.

Організаційний момент

Привітання, перевірка готовності до уроку та створення робочої атмосфери. Вступне слово вчителя з акцентом на тому, що сьогодні українці створюють інновації та мистецтво навіть під час війни, і саме це робили козаки 350 років тому.

Актуалізація опорних знань та мотивація

Перевірка знань про стереотипний образ козаків: їх традиційно знають переважно як суворих воїнів. Повідомлення ключової теми про церковне життя, освіту, архітектуру та образотворче мистецтво. Мотивація учнів через проблемне питання: як козакам вдалося у перервах між битвами створити одну з найпотужніших освітніх систем тогочасної Європи?

Вивчення нового матеріалу

• Церковне життя: Розгляд кризи 1685-1686 років, під час якої Московія розколола ієрархів та підпорядкувала Київську митрополію собі.
• Церковне життя: Вивчення наслідків цієї події як тяжкого удару по самостійності української церкви та ролі козацької старшини, яка активно підтримувала Православну церкву.
• Освітня система: Знайомство з першим рівнем освіти — дяківськими школами при церквах, де надавалася база з читання, письма та арифметики.
• Освітня система: Характеристика другого рівня — колегіумів, таких як Чернігівський (1700 р.), Харківський та Переяславський, де вивчали мови, філософію та математику.
• Освітня система: Огляд третього рівня — Києво-Могилянської академії (з 1658 року), яка відповідала рівню європейських університетів, наприклад, Ягеллонського.
• Наукові знання: Аналіз постаті Феофана Прокоповича, людини енциклопедичних знань та ректора Києво-Могилянської академії у 1710-1716 роках.
• Архітектура: Вивчення анатомії «козацького бароко» — провідного стилю епохи, чия пишність форм демонструвала багатство, силу та престиж молодої козацької держави.
• Образотворче мистецтво: Аналіз феномену ктиторської ікони, де біблійний сюжет поєднувався із зображенням реального благодійника, наприклад, лубенського полковника Леонтія Свічки поруч із Христом.
• Прикладне мистецтво: Ознайомлення з роллю жінок-меценаток на прикладі Марії Магдалини Мазепи, яка була ігуменею Київського та Глухівського жіночих монастирів і винахідницею техніки гаптування золотими та срібними нитками.

Закріплення та застосування знань

• Рольова гра (Стратегічна сесія): Учні застосовують навички аналізу, уявляючи себе головним архітектором Гетьманщини, та обирають між будівництвом дешевшої дерев’яної церкви або мурованого собору в новітньому стилі.
• Аналітична вправа: Учні шукають спільне між сучасними блогерами, які роблять інтеграції брендів, та художниками козацької доби, які малювали ктиторів.
• Квест: Розпізнавання таємної історичної постаті за описом її благодійної діяльності та походження зі шляхетського роду.
• Оцінювання наслідків: Дискусія про те, які наслідки для української культури мала традиція меценатства і що сталося б з архітектурою без фінансової підтримки старшини.
• Перевірка фактів: Виконання вправи «Експрес-вікторина» та розвінчування міфів у форматі «Вірю / Не вірю» (наприклад, спростування міфу, що у козацьких школах викладали лише військову справу).

Підбиття підсумків уроку

Узагальнення головних тез уроку про те, що створена потужна багаторівнева система освіти довела європейський вектор розвитку нації. Фіксація висновку, що бароко стало архітектурним брендом України. Підкреслення думки, що історія — це не лише дати, а рішення людей. Рефлексія учнів за допомогою карток: школярі визначають, що їх найбільше здивувало, що нового вони дізналися та що було найскладнішим для розуміння.

Домашнє завдання

Повідомлення та пояснення творчого завдання: навести власний приклад та обґрунтувати, кого із сучасних відомих науковців чи винахідників можна назвати людиною енциклопедичних знань. Пошукове завдання: обрати одну з тем уроку (наприклад, діяльність братів Тарасевичів чи архітектуру козацького бароко) та самостійно знайти додаткову інформацію («погуглити більше про…»).