Україна у  2019—2021  рр. (11 клас. Історія України)

Презентація та конспект уроку: Україна у 2019–2021 роках

Мета уроку

Сформувати в учнів цілісне уявлення про суспільно-політичні та соціально-економічні процеси в Україні у період 2019–2021 рр.; проаналізувати причини та наслідки «електоральної революції», запровадження ринку землі та цифровізації державних послуг; розкрити вплив пандемії COVID-19 на розвиток держави та значення підготовки до національного спротиву.

Очікувані результати

Після уроку учні зможуть:

• Пояснювати терміни «турборежим», «держава у смартфоні», «Кримська платформа», «національний спротив».
• Аналізувати причини та наслідки політичних змін 2019 року.
• Оцінювати ефективність ключових реформ (земельної, антиолігархічної, цифровізації).
• Характеризувати зовнішньополітичні кроки України (Нормандський формат, створення Кримської платформи).
• Обґрунтовувати значення закону про територіальну оборону як фундаменту стійкості держави.

Ключові компетентності НУШ та приклади їх реалізації

• Вільне володіння державною мовою: учні аргументовано висловлюють власну позицію щодо ефективності реформ, використовують історичну термінологію під час дискусії про «турборежим».
• Здатність спілкуватися рідною та іноземними мовами: порівняння міжнародних термінів (наприклад, «lockdown», «digitalization») з їхніми українськими відповідниками та аналіз іноземних джерел про саміт «Кримської платформи».
• Математична компетентність: аналіз статистичних даних результатів виборів 2019 року, графіків поширення COVID-19 та темпів будівництва доріг у межах «Великого будівництва».
• Компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій: обговорення наукових аспектів розробки вакцин та технологічних особливостей функціонування застосунку «Дія».
• Інноваційність: розвиток здатності адаптуватися до нових умов (наприклад, дистанційне навчання під час пандемії) та оцінка інноваційних підходів у державному управлінні.
• Екологічна компетентність: розгляд питань раціонального використання земельних ресурсів у контексті відкриття ринку землі.
• Інформаційно-комунікаційна компетентність: практичне обговорення переваг цифрових паспортів та послуг у смартфоні, критичне оцінювання інформації з медіа щодо політичних подій.
• Навчання впродовж життя: пошук додаткової інформації про роботу Сил територіальної оборони та вміння самостійно опрацьовувати нормативно-правові акти.
• Громадянські та соціальні компетентності: усвідомлення відповідальності за вибір під час голосування, розуміння важливості закону про національний спротив для безпеки громади.
• Культурна компетентність: аналіз того, як події 2019-2021 років відображалися у тогочасній культурі, мистецтві та соціальних мережах (меми, патріотичний контент).
• Підприємливість і фінансова грамотність: аналіз економічних переваг земельної реформи для власників паїв та держави, обговорення фінансової підтримки бізнесу під час карантину.

Етап 1. Організаційний момент (1-3 хвилини)

• Привітання, перевірка готовності учнів до уроку.
• Створення позитивного емоційного настрою: коротке обговорення того, які цифрові сервіси учні використовували сьогодні (наприклад, електронний щоденник чи квиток).

Етап 2. Актуалізація опорних знань та мотивація (7-10 хвилин)

• Перевірка знань: Фронтальне опитування. Що таке люстрація? Які були підсумки президентства П. Порошенка? (Використання питання з презентації про обмеження прав високопосадовців режиму Януковича).
• Повідомлення теми та мети: Оголошення теми «Епоха трансформацій». Акцент на тому, що ми вивчаємо події, свідками яких були самі учні.
• Мотивація: Постановка проблемного питання: «Чи стала цифровізація та реформа ТрО тим фундаментом, який дозволив Україні вистояти у 2022 році?».

Етап 3. Вивчення нового матеріалу (20-25 хвилин)

• Блок 1. Електоральна революція 2019: Обговорення феномену перемоги Володимира Зеленського та формування монобільшості у Верховній Раді. Пояснення поняття «турборежим» (швидке ухвалення законів).
• Блок 2. Держава у смартфоні: Презентація проєкту «Дія». Обговорення: як цифровізація змінила взаємодію громадянина і держави.
• Блок 3. Земельна реформа: Пояснення значення скасування мораторію на продаж землі сільськогосподарського призначення. Аргументи «за» і «проти».
• Блок 4. Пандемія COVID-19: Аналіз впливу карантинних обмежень на економіку України (підтримка «єПідтримка») та систему охорони здоров’я.
• Блок 5. Дипломатія та безпека: Кримська платформа як інструмент деокупації. Саміт у Парижі (2019) та обмін утримуваними особами.
• Блок 6. Національний спротив: Прийняття Закону «Про основи національного спротиву» (літо 2021). Створення Сил територіальної оборони (ТрО) та їхнє значення для 2022 року.

Етап 4. Закріплення та застосування знань (7-10 хвилин)

• Вправа «Вірю — Не вірю»: (за матеріалами презентації)
  1. Закон про запобігання впливу олігархів ухвалений восени 2021 року? (Вірю).
  2. Обмін «35 на 35» відбувся після Паризького саміту? (Не вірю — відбувся у вересні 2019, до саміту).
  3. Створення ТрО передбачено законом 2021 року? (Вірю).
• Робота з «Хмаринкою слів»: Учні мають назвати імена, дати та поняття, які вони запам’ятали, та пояснити їхній зв’язок із темою (наприклад: 2021 — Кримська платформа; «Дія» — цифровізація).

Етап 5. Підбиття підсумків уроку (3-5 хвилин)

• Оцінка результатів: Чи вдалося нам знайти відповідь на проблемне питання?
• Висновки: Реформи 2019-2021 років, попри критику та пандемію, створили логістичну (дороги), цифрову (сервіси) та безпекову (ТрО) базу, яка стала критично важливою під час повномасштабного вторгнення.
• Рефлексія: Що було найбільш несподіваним для вас у подіях цих років?

Етап 6. Домашнє завдання (1-2 хвилини)

• Опрацювати відповідний параграф підручника.
• Творче завдання (на вибір):
  1. Підготувати коротке есе «Як цифровізація допомогла моїй родині під час пандемії чи війни».
  2. Скласти таймлайн ключових подій 2019-2021 років, використовуючи онлайн-інструменти.