Конспекти уроків історіїКонспекти уроків історії України 11 клас

Економічні й соціальні зміни доби «відлиги» (11 клас. Історія України)

Тема: Розвиток економіки та зміни в соціальній сфері УРСР в період Хрущовської «відлиги».

Навчальна мета: Охарактеризувати особливості розвитку економіки УРСР періоду хрущовської «відлиги» та показати його взаємозв’язок з економічною політикою союзної влади.

Очікувані результати:

Після цього уроку учні зможуть:

  1. Охарактеризувати особливості процесу децентралізації управління промисловістю та пояснити, у чому полягала суперечність створення раднаргоспів.
  2. Назвати та пояснити суть надпрограм М. Хрущова у сільському господарстві (цілинні землі, кукурудзяна епопея, реорганізація МТС, укрупнення колгоспів) та визначити їхні наслідки.
  3. Сформулювати судження про вплив політики СРСР на розвиток економіки України в 1950—1960-ті роки та довести залежність УРСР від союзного центру.
  4. Виокремити ключові зміни в соціальній сфері (паспортизація селянства, пенсійна реформа, житлове будівництво) і пояснити, чому житлова проблема не була вирішена.
  5. Проаналізувати наслідки грошової реформи 1961 року для добробуту громадян УРСР, пояснивши поняття «прихована девальвація».

Ключові компетентності Нової української школи (НУШ)

  • Вільне володіння державною мовою: Уміння пояснювати складні історичні процеси, використовуючи відповідну термінологію (наприклад, дати визначення поняттям «раднаргоспи», «децентралізація управління», «девальвація»).
  • Математична компетентність: Здатність аналізувати кількісні дані та співвідношення. Приклад: Порівняння купівельної спроможності рубля до і після грошової реформи 1961 р. (зростання не в 10, а лише в 4 рази; розрахунок того, що за середню зарплату в 1961 р. можна було купити в 4 рази менше картоплі, ніж у 1960 р.).
  • Компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій: Усвідомлення ролі технічного прогресу в економіці. Приклад: Обговорення будівництва ГЕС (Каховська, Кременчуцька), розвитку авіабудування (Ту-104, Ан-24) та створення нових хімічних виробництв.
  • Інформаційно-комунікаційна компетентність: Уміння працювати з різними джерелами інформації. Приклад: Аналіз візуальних джерел (радянські агітаційні плакати та карикатури) для визначення недоліків планової системи.
  • Навчання впродовж життя: Здатність до самооцінки та рефлексії. Приклад: Формування висновку про те, що тоталітарну командно-адміністративну систему неможливо реформувати, її доцільно лише ліквідувати.
  • Громадянські та соціальні компетентності: Усвідомлення соціальних наслідків економічної політики. Приклад: Обговорення надання паспортів селянству та причин народних виступів, спричинених підвищенням роздрібних цін у 1962 р..
  • Підприємливість і фінансова грамотність: Розуміння фінансових процесів та їхнього впливу на добробут. Приклад: Аналіз наслідків прихованої девальвації рубля та критики відкладення виплат за державними облігаціями, що зробило широкі верстви суспільства «жертвами обману».

Хід уроку

I. Організаційний момент (1–3 хвилини)

Створення робочої атмосфери, перевірка готовності учнів.

II. Актуалізація опорних знань та мотивація (5–7 хвилин)

  1. Перевірка та корекція знань учнів, здобутих на попередніх уроках:
    • Запитання: «Поясніть, як ви розумієте поняття «хрущовська “відлига”».
    • Опис впливу «відлиги» на внутрішньополітичну ситуацію в Україні.
  2. Повідомлення теми, мети та завдань уроку:
    • Оголошення теми: «Розвиток економіки та зміни в соціальній сфері УРСР в період Хрущовської «відлиги»».
    • Формулювання мети уроку.
  3. Мотивація учнів до навчальної діяльності:
    • Проблемне запитання: У 1957 р. М. Хрущов пообіцяв «наздогнати і перегнати Америку з виробництва молока, м’яса та масла на одну особу». Чи вдалося СРСР, використовуючи економічний потенціал УРСР, здійснити цей прорив? Які цінні для людини соціальні зміни були впроваджені, і чи були вони довготривалими? (Використання цитати, що підкреслює завищені обіцянки).

III. Вивчення нового матеріалу (20–25 хвилин)

  1. Зміни в управлінні господарством. Децентралізація.
    • Передача підприємств у підпорядкування УРСР (1953—1956рр.): збільшення частки республіканської промисловості із 30 до 70 %.
    • Ліквідація галузевого управління (1957р.) та створення Рад народного господарства (раднаргоспів) як державних органів територіального планування (1957—1964 рр.).
    • Введення та пояснення нового матеріалу через різні методи та засоби:
      • Обговорення суперечностей: Хоча майже вся промисловість УРСР перейшла в підпорядкування республіканського уряду, союзний і республіканський уряди могли скасувати розпорядження раднаргоспів.
      • Крок назад: Скорочення кількості раднаргоспів наприкінці 1962 р. та створення Вищої ради народного господарства в 1963 р., що стало кроком до скасування децентралізації.
      • Ключовий висновок: Тоталітарну командно-адміністративну систему неможливо реформувати, її доцільно лише ліквідувати.
  2. Розвиток промисловості.
    • Пріоритетні галузі: енергетика (ГЕС), видобувна (Криворізький залізорудний басейн, Південний гірничозбагачувальний комбінат — найбільший у Європі в 1955 р.), хімічна (значне фінансування), машинобудування (тепловози), авіабудування (Ту-104, Ан-24).
    • Проблема: Промисловість УРСР і надалі розвивалася в інтересах союзного центру, а не власних потреб.
  3. Розвиток сільського господарства. Надпрограми.
    • Короткочасне збільшення виробництва (1954—1958 рр.).
    • Криза після 1958 р. через неефективність колгоспно-радгоспної системи.
    • Надпрограми М. Хрущова (1954—1963 рр.):
      • Освоєння цілинних земель (найбільший урожай у 1956 р.).
      • Продаж худоби колгоспам та вилучення корів у селян під тиском, що призвело до зменшення продукції в торгівлі та зростання цін.
      • Реорганізація МТС (1958 р.) та продаж техніки колгоспам, що лягло на них важким тягарем.
      • «Кукурудзяна епопея» (1961 р.): виділено 3 млн га кращих земель (20% площ), але невдовзі призвело до негативних наслідків (неякісний насіннєвий фонд).
    • Наслідок: У 1963 р. СРСР почав закуповувати зерно за кордоном, потрапивши у залежність від імпорту хліба.
  4. Зміни в соціальній сфері.
    • Поліпшення умов праці: скорочення робочого дня, скасування кримінальної відповідальності за самовільне залишення роботи.
    • Пенсійна реформа (1956 р.): значне збільшення пенсій, зниження пенсійного віку (55 ж., 60 ч.); у 1964 р. право на пенсію отримали колгоспники.
    • Паспортизація селянства (1958 р.) — можливість вільно залишати колгосп.
    • Житлове будівництво: курс на забезпечення окремою безкоштовною квартирою (1957 р.). Будівництво «хрущовок» за типовими здешевленими проєктами, розрахованих на 25 років експлуатації. Проблема: значного збільшення житлових площ не відбулося, житлова проблема гостроти не втратила.
  5. Грошова реформа 1961 р. та її наслідки.
    • Обмін купюр: 1 : 10.
    • Прихована девальвація: Реальна купівельна спроможність зросла лише в 4 рази.
    • Наслідки: Реформа призвела до різкого подорожчання харчових продуктів та збільшення корупції/спекуляції в торгівлі.

IV. Закріплення та застосування знань (10–12 хвилин)

  1. Виконання вправ для первинного закріплення вивченого (Громадянські та соціальні компетентності; Навчання впродовж життя):
    • Парна робота: Обговорення та охарактеристика основних суперечностей реформування промисловості, сільського господарства та соціальної сфери в період «відлиги». (Чому, незважаючи на позитивні наміри, реформи мали обмежений ефект?).
  2. Застосування здобутих знань та навичок на практиці (Підприємливість і фінансова грамотність; Математична компетентність):
    • Аналітичне завдання: Пояснити, чому грошова реформа 1961 р. негативно вплинула на довгостроковий розвиток УРСР, використовуючи економічні терміни («девальвація», «спекуляція») та статистичні дані, наведені у джерелах.

V. Підбиття підсумків уроку (5 хвилин)

  1. Оцінка результатів уроку та Формування висновків (Вільне володіння державною мовою):
    • Зміни в економічній сфері були спробою покращити радянську модель розвитку, але не відмовляючись від комуністичної перспективи.
    • Розвиток економіки України залежав від економічної політики СРСР і був формою визиску республіки на користь союзного центру.
    • Неефективна колгоспно-радгоспна система та непродумані надпрограми призвели до продовольчої кризи та залежності СРСР від імпорту хліба.

VI. Домашнє завдання (2 хвилини)

  1. Повідомлення та пояснення домашнього завдання:
    • Опрацювати відповідний параграф підручника
    • Письмово: Скласти перелік реформ у соціальній сфері в період «відлиги» та визначити, результатами яких із них в Україні користуються дотепер.
    • (За бажанням, дослідницьке завдання): Підготувати презентацію або проєкт за темою «Історія рідного краю в контексті загальноукраїнських подій періоду десталінізації».

Back to top button