Про використання відеоматеріалів на уроках історії

Історія в школі

Реформування освіти в Ук­раїні відбувається в умовах бурхливого розвитку інформа­ційних та телекомунікаційних технологій. Важливими чинни­ками сучасного суспільства ста­ють знання та вміння користу­ватись комп’ютером та інфор­мацією, що надходить з різ­них джерел, вміння її аналізу­вати і застосовувати для влас­ного розвитку та повсякденно­го життя і навчання. Недарма в Національній доктрині роз­витку освіти, яка є стратегічним документом, що окреслює основні напрями розвитку ос­віти в Україні у найближчі 20 років, пріоритетним в розвит­ку освіти постає завдання за­провадження останніх іннова­цій, інформаційних техноло­гій, створення сучасної індуст­рії навчальних засобів. Застосу­вання комп’ютера на уроці кар­динально змінює роль та міс­це технічних засобів навчання у навчально-виховному процесі й дає можливість розв’язувати такі дидактичні завдання:

Необхідність застосування комп’ютера, крім того, обумовлено інтенсифікацією сучасного процесу вивчення історії, адже значно зростає обсяг історичної інформації при скороченні годин на її засвоєння. Використання комп’ютера дозволяє представити учням на­вчальний історичний матеріал у найбільш компактному і зруч­ному для сприйняття, економ­ному за часом вигляді. Мова йде про те, що вчителю історії комп’ютер надає можливість наповнити урок різноманітним візуальним матеріалом, який може і повинен бути вико­ристаний на кожному з уроків. Ще до появи технології мультимедіа експерти з маркетин­гу за результатами численних експериментів виявили залеж­ність між методом засвоєння матеріалу й здатністю відтвори­ти здобуті знання через деякий час. Якщо матеріал подавали у звуковому вигляді, то людина запам’ятовувала близько 1/4 інформації, якщо візуально — близько 1/3, а при комбінуван­ні впливу (зорового і слухового) запам’ятовування підвищу­валося до 1/2.

До навчальних відеома­теріалів слід віднести телеекскурсії в музеї, на виставки, до меморіальних історичних пам’ятників, телевізійні пере­дачі про окремі історичні події чи проблеми. Як правило, ці матеріали записуються викладачами на електронні носії ін­формації, щоб потім їх проде­монструвати учням на уроці. Основна проблема, що постає в цьому випадку перед учителем дуже часто, — це невід­повідність використовуваного на уроці відеоматеріалу чинній навчальній програмі. Щоб вирішити цю проблему, вчи­тель повинен розчленовувати демонстрацію на кілька фраг­ментів, забезпечуючи порційну подачу матеріалу, і перевіряти, як учні засвоюють зміст. Інша проблема навчальних відеома­теріалів цього типу — це па­сивність учнів. Адже будь-які навчальні відеоматеріали супроводжуються коментарями їх творців, що мають оціноч­ні судження, узагальнення, порівняння та висновки. Уч­ням потрібно лише їх відтворити. Здебільшого навчальні відеоматеріали використовують як самостійне джерело інформації і нових фактів. Під час уро­ку вони несуть основне зміс­тове навантаження, а викла­дач на деякий час поступаєть­ся своїм місцем відеофільмові. Перш ніж використати на­вчальні відеоматеріали на уро­ці вчителю слід:

Перегляд будь-якого на­вчального відео повинен за­кінчуватися обговоренням по­баченого. Цікавим варіантом обговорення відео може бути дискусія, головне питання якої було сформульоване на почат­ку перегляду.

Отже, методи і прийоми з навчальними відеоматеріалами різноманітні. Вони залежа­тимуть від навчально-вихов­ної мети уроку, зацікавленос­ті учнів, змісту. Можна запро­понувати певну послідовність дій учителя на занятті з використанням навчальних відеоматеріалів:

  1. Вибирати навчальні ві­деоматеріали з урахуванням зв’язку зображення з текстом супроводу; доступності само­го супроводжувального текс­ту; послідовності в розкрит­ті змісту; відповідності на­вчальній програмі; економ­ності викладу.
  2. Визначати місце навчаль­них відеоматеріалів у струк­турі уроку залежно від фор­ми й типу уроку. Використан­ня навчальних відеоматеріалів доцільне:
  1. Визначати час демонс­трації, враховуючи вік уч­нів, зміст матеріалу, що вив­чається, і зміст навчального відеоматеріалу. В будь-якому разі тривалість демонструван­ня навчальних відеоматеріалів на уроці не має перевищувати 7-10 хв.
  2. Визначити способи ак­тивізації пізнавальної діяль­ності учнів, тобто сукупність прийомів, які сформують пси­хологічну установку на спри­йняття відеоматеріалу. Такими прийомами можуть бути:

Перегляд навчальних відео­матеріалів у жодному разі не повинен перетворитися на кі­носеанс. Максимальний час, який слід відводити на пере­гляд відеоматеріалів, не пови­нен перевищувати 15 хв. У ви­няткових випадках він може бути збільшений до 20 хв. Час­то 3-хвилинний фрагмент у навчальному відношенні на­багато корисніший та ефек­тивніший, ніж перевантаже­ний інформацією цілісний відеофільм.

До цього типу відеома­теріалів слід віднести інтерв’ю, відеохроніку тощо. Майже ко­жен сьогоднішній програм­но-педагогічний засіб з історії має відповідний розділ, в яко­му вчитель зможе знайти від­повідну колекцію відеосюжетів.

Документаль­не відео може служити учням історичним джерелом, ми вважаємо, що робота учнів з ним повинна включати етапи:

  1. Опис:
  1. Інтерпретація:

Висновки та узагаль­нення:

Крім програмно-педагогіч­них засобів та інших мульти­медійних комплексів, існують відеохрестоматії.

Розглянемо наступ­ний вид відеоматеріалів.

Художні відеоматеріали, до яких відносять художні філь­ми на історичну тематику, є одним із найцікавіших для уч­нів засобів пізнання історії. Маючи надзвичайний моти­ваційний потенціал, водночас він має і суттєві недоліки. Од­ним із них є те, що художній фільм — це певна інтерпрета­ція історичних подій. Не ве­ликий секрет, що останнім ча­сом інформація про цікаві та яскраві події минулого, в цен­трі яких завжди перебувають мужні та непересічні історичні постаті, надходить до учнів з історичних фільмів, зокрема голлівудських. Подібна інформа­ція часто не має нічого спіль­ного з історичною правдою, а є версією авторів фільму, яка залежить від законів кінема­тографа як особливого жанру мистецтва. Історичні образи, закріплені таким чином у сві­домості учнів, здебільшого не тільки дуже далекі від історич­ної реальності, а й упереджені. Накладаючись у дітей на певні історичні уявлення про минуле, які вони отримали (або не от­римали) на уроках історії, таке трактування подій може спри­йматись як об’єктивне, науко­во-історичне. Тому використо­вувати художній фільм на уро­ці в повному обсязі не тільки не доречно, а навіть шкідливо. Хоча це зовсім не означає, що даний тип відеоматеріалів не слід використовувати на уро­ці. Навпаки, художнє відео розвиває в учнів вміння аналізу­вати та оцінювати різні інтерпретації історичного процесу та критичного ставлення до них. Така робота стає передумовою, підґрунтям розвитку критич­ного мислення, допомагає ді­тям усвідомити, що історія не завжди є об’єктивною і що не існує єдиної істини щодо ми­нулого, дає можливість виро­бити власну позицію, сформувати свій погляд щодо історич­них фактів і свідчень. Таку роботу слід розпочинати з пер­ших років вивчення учнями іс­торії в школі.

Якщо вчитель ставить перед собою завдання творчо підій­ти до використання відеома­теріалів на уроці, йому вар­то навчитися використовувати програму Windows Movie Maker або інші відеоредактори. Робо­та з цією програмою збагачує творців, оскільки її результат – це продукт, створений вчите­лем, а в подальшому й учня­ми. Програма Windows Movie Maker дозволяє перевести будь-які відеоматеріали в цифровий формат. Для цього шляхом  ім­порту мультимедійних початкових файлів їх зміст перено­ситься у Windows Movie Maker для подальшого редагування.

Програма дає змогу вирізати, компонувати відеоматеріали залежно від мети користувача. Розбивши на окремі відеокліпи початкові відеоматеріали, в подальшому можна змінюва­ти порядок відеокліпів у будь-якій послідовності, здійснюва­ти монтаж відеокліпів, створю­вати переходи між ними, дода­ючи до них коментарі у вигляді звукового супроводу. Особли­вих навичок для опанування можливостями Windows Movie Maker не потрібно, вчитель по­винен володіти комп’ютером на рівні користувача.

Використання художніх відеоматеріалів для розвитку в учнів критичного мислення. В 6 класі під час вивчення теми «Криза грецької державності й піднесення Македонії» вчи­тель може використати відео-фрагменти з художнього фільму «Александр» так, щоб вони відповідали тексту, який учні будуть читати в підручнику. В цьому випадку роботу з відеофрагментами можна побудува­ти на протиставленні тексту й художньо-історичних образів, які виникають в учнів під час перегляду відповідних відеосюжетів. Увагу учнів слід скеро­вувати саме на інтерпретаційні моменти тих відеосюжетів, які переглядають. Для цьо­го мислення учнів слід скеровувати питаннями на кшталт: «Наскільки точно творці філь­му відтворили деталі тієї чи ін­шої події? Наскільки цей сю­жет відповідає вашим уявлен­ням про цю подію? Що в цьому сюжеті є історичним фактом, а що художньою вигадкою?»

Учитель може використати на одному уроці декілька відеофрагментів і створити відео урок, застосувавши для цьо­го програму Power Point. Ос­таннім часом говорять навіть про виникнення цілої педаго­гічної технології використан­ня презентацій на уроці історії. Вбудувавши відеофрагменти в презентацію, вчитель отримує створені власними зусиллями навчальні відеоматеріали, які можуть супроводжуватися текс­товими коментарями чи звуко­вим закадровим текстом. Зву­ковий та фільмовий об’єкти можна налагодити таким чи­ном, щоб вони працювали ав­томатично при перегляді слай­ду, або при активації кнопкою миші. Такий мультимедійний продукт буде повністю відпові­дати педагогічним запитам са­мого вчителя, а це особливо важливо, якщо уважно приди­витися до мультимедійних програм, що пропонуються у наших інтернет магазинах, які здебільшого не мають чіткого навчального призначення.

Виснов­ки.

З навчально-освітньої точ­ки зору, відеоматеріали є ко­рисними, оскільки:

Отже, відеоматеріали потрібно застосовувати на уроках історії, використову­ючи величезні можливості, які надають учителю сучасні комп’ютерні технології.

 

↑
Exit mobile version