Слово «проект» у європейських мовах запозичене з латини й означає «викинутий уперед», «той, що висувається», «той, що впадає в око». Потім це слово починають розуміти як ідею, за якою суб’єкт може й має право розпоряджатися власними думками. Сьогодні цей термін часто й широко застосовується в різних сферах людської діяльності. Існують різні сучасні тлумачення, за якими проект — це:
- будь-яка діяльність, спрямована на визначення комплексу окремих кроків;
- задум певного нового об’єкта, матеріалізований у кресленнях, схемах, іншій документації;
- проблемні задачі високого ступеня складності, розраховані на довготривалість вирішення в процесі діяльності;
- певна форма організації великих і відносно самостійних починань;
- форма перебудови цілеспрямованої діяльності;
- досить тривала й послідовна діяльність, яка виконується людиною для досягнення реальної мети та вирішення життєвої проблеми;
- дія, яка виконується в природних умовах і містить вирішення порівняно складного завдання;
- оригінальна практико-орієнтована робота інтегрованого, міжпредметного й творчого змісту, у якій учень (учитель) вирішує конкретні навчальні, культурні, соціальні задачі дослідницького й прикладного характеру, наповнюючи роботу новим освітнім (для учителя — педагогічним) змістом і практичним смислом;
- завершена й завершальна форма творчо організованої самостійної роботи людини;
- феномен мудрості, тлумачення всього сущого, розгляд істини в її відриві від добра й краси.
С. Кримський з точки зору філософії розкриває відмінність поняття «проект» від понять «програма», «план», «модель».
Проект — програма, план, модель
| Проект-програма | Проект-план | Проект-модель |
| Програма — логічний механізм, однозначно детермінована система. Проект має варіабельне здійснення | План — теоретична розробка показників майбутньої реальності. Проект працює не з майбутнім, а практично перетворює можливості теперішнього | Модель визначається ізоморфністю, відповідністю до об’єктного ряду. Проект перетворює цю відповідність, визначаючись продуктивно-реалізуючою здатністю |
У педагогічному контексті проекти розглядаються як результат навчального проектування. Науковці й фахівці-практики пропонують розгорнуту типологію навчальних проектів за різними класифікаційними ознаками:
- За діяльністю, яка домінує в проекті (дослідницький, пошуковий, творчий, рольовий, прикладний, інформаційний, ігровий, ознайомлювально орієнтований).
- За предметно-змістовою галуззю знань (монопроект у межах однієї галузі і міжпредметний проект).
- За характером координації проекту (безпосередній (жорсткий, гнучкий), опосередкований (неявний, такий, що імітує учасника проекту).
- За характером контактів (серед учасників однієї школи, класу, міста, регіону, країни, різних країн світу).
- За кількістю учасників (індивідуальний, парний, груповий).
- За тривалістю виконання проекту (короткостроковий, середньої тривалості, довготривалий).
- За ступенем складності (простий (розв’язання нескладної задачі), складний або комплексний (включає два й більше субпроекти або передбачає різні типи й форми творчої діяльності).
- За характером партнерських взаємодій між учасниками проектування (кооперативний, змагальний, конкурсний).
- За характером цільових установок:
- втілення ідеї або плану;
- отримання естетичної насолоди;
- подолання інтелектуальних перепон;
- здобуття нових знань і досвіду.
- За професійною спрямованістю (комунікаційний, екологічний, соціальний тощо).
- За взаємозалежністю з іншими проектами (відокремлений, наскрізний, спіралеподібний, аналогічний).
- За рівнем самостійності виконання:
- виконується спільно з викладачем;
- виконується разом з іншими учнями сумісно з викладачем;
- виконується разом з іншими учнями без керівництва учителя;
- виконується переважно самостійно.
- За часом виконання:
- у навчальний час (поточний, підсумковий);
- у позанавчальний час;
- частково в навчальний і позанавчальний час.
- За кінцевим результатом (матеріальний, особистісний).
- За формою й методами організації (ділова гра, практична робота тощо).
- За сутнісними характеристиками:
- створюваний (продуктивний), пов’язаний з трудовою діяльністю;
- споживчий (підготовка екскурсій, інформаційні послуги тощо);
- проект розв’язання проблеми (науково-дослідницький);
- проект-вправа (проект навчання й тренування для оволодіння певними навичками.
Незалежно від типу проекту результати роботи мають бути «відчутними», певним чином оформленими, повинні мати конкретне матеріальне вираження (відеофільм, альбом, бортжурнал «подорожей», комп’ютерна газета, альманах, веб-сторінка, серія заходів, репортаж тощо).
Продуктивна діяльність дає можливість учням доторкнутися до реального дорослого життя. На думку Н. Абашиної, це й є «кульмінацією будь-якого проекту, логічним завершенням якого є презентація та об’єктивна оцінка проведеної роботи та досягнутих результатів». Презентація та захист проектів перед незалежною аудиторією, що не брала участі в акціях, є важливим, відповідальним та хвилюючим етапом, адже постає необхідність оцінювання проекту її учасниками та зіставлення оцінки з думкою спостерігачів. До того ж, здійснення ефективної презентації залежить від рівня сформованості дизайнерських, ораторських та акторських навичок. Підбиття підсумків проекту та всього процесу його реалізації є невід’ємним виховним та навчальним етапом, під час якого дуже важливо належним чином акцентувати успіхи та недоліки проведеного дослідження. Необхідно заохотити учнів до продовження участі в проектах різного типу, а також до вдосконалення особистісних характеристик та елементів роботи в команді. Дуже важливим є надання можливості учням оцінити себе та одне одного, що потребує поважного ставлення, уміння слухати й прислуховуватися, критикувати та сприймати позитивну й негативну критику від учнів і вчителів.
Презентація й захист проектів — невід’ємна й обов’язкова складова застосування методу проектів. Дидакти й учителі здебільшого пов’язують презентацію та захист проектів із заходами в межах позакласної роботи з предмета, а також з нестандартними уроками на зразок: урок-диспут; урок-драматизація; урок-сумнів; урок-екскурсія; урок-занурення; урок – творчий звіт; урок – ділова гра; урок – прес-конференція; урок конкурс; урок-змагання; урок-КВК; урок-узагальнення; урок творчості; урок-аукціон; урок-фантазія; урок-залік; урок – пошук істини; урок «парадоксів»; урок-концерт; урок-діалог; урок-конференція; урок – рольова гра; урок-семінар; урок – «Поле чудес»; інтегрований урок; урок – вікторина «Що? Де? Коли?» .