Презентація та конспект уроку: Вступ до курсу «“Довге” ХІХ ст. в історії світу»
Мета уроку
Сформувати в учнів розуміння поняття «довгого» ХІХ століття як епохи Модерну (Нового часу). Ознайомити з основними ознаками індустріального суспільства, процесом формування націй та еволюцією прав людини. Визначити місце українських земель у європейських процесах цього періоду. Розвивати навички аналізу історичних джерел, критичного мислення та емпатії через рольові ігри.
Очікувані результати
Після цього уроку учні зможуть:
- Пояснювати, чому XIX століття історики називають «довгим» та якими є його хронологічні межі (1789–1914 рр.).
- Визначати та характеризувати 5 головних ознак епохи Модерну.
- Аналізувати процес появи та еволюції сучасних прав людини (від особистих до національних).
- Оцінювати місце України в європейських процесах того часу та розуміти вплив імперій на її розвиток.
Ключові компетентності Нової української школи (НУШ) та їх реалізація на уроці
- Вільне володіння державною мовою: учні вчаться чітко формулювати власні думки та аргументувати тези державною мовою. Наприклад, під час гри «Швидкі сценарії», коли учні мають одним реченням сформулювати головну вимогу до уряду від імені власника заводу, робітника чи суфражистки.
- Здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами: робота з інтернаціоналізмами та історичними термінами іншомовного походження. Наприклад, з’ясування значення слів «буржуазія» (власники капіталу), «пролетаріат» (наймані робітники), «суфражистка».
- Математична компетентність: робота з лінією часу та хронологічними межами історичних періодів. Наприклад, обчислення тривалості «довгого» ХІХ століття (з 1789 по 1914 рік) та аналіз тривалості його трьох етапів: епохи революцій, епохи капіталізму, епохи імперій.
- Компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій: розуміння впливу технологічних змін на суспільство. Наприклад, обговорення того, як винайдення парової машини та індустріальна революція змінили світ і створили нові суспільні класи.
- Інноваційність: здатність бачити зв’язок між минулим і сьогоденням. Наприклад, обговорення метафори про те, що XXI століття — це лише оновлена версія програми, написаної у «довгому» XIX столітті.
- Екологічна компетентність: усвідомлення наслідків індустріалізації для довкілля. Наприклад, під час аналізу візуальних джерел із зображенням заводів та фабричних труб, що димлять, обговорюється початок масового впливу промисловості на екологію.
- Інформаційно-комунікаційна компетентність: навички роботи з мультимедійною презентацією «01 урок Всесвітня історія 9 клас.pptx» та цифровими джерелами. Наприклад, планування самостійного пошуку в Інтернеті («Про що я б хотів/ла погуглити після уроку?») на етапі рефлексії.
- Навчання впродовж життя: здатність до самооцінювання та рефлексії. Наприклад, використання інтерактивної самооцінки наприкінці уроку для визначення того, що нового дізнався учень і що здалося найскладнішим.
- Громадянські та соціальні компетентності: розуміння механізмів захисту прав людини та принципів демократії. Наприклад, аналіз еволюції прав людини, поява парламентів та обговорення сучасних соціально-економічних прав (лікарняний чи відпустка).
- Культурна компетентність: усвідомлення ролі спільної історії, культури та мови у процесі народження нації. Наприклад, вивчення складових національної держави та особливостей українського націєтворення в лещатах імперій.
- Підприємливість і фінансова грамотність: розуміння основ ринкової економіки та капіталізму. Наприклад, розбір понять капіталу, ролі буржуазії як власників капіталу та найманої праці пролетаріату під час індустріальної революції.
Хід уроку
Організаційний момент (1-3 хвилини)
Привітання учнів, перевірка готовності до уроку. Створення позитивної робочої атмосфери. Налаштування на сприйняття візуального матеріалу презентації.
Актуалізація опорних знань та мотивація
- Перевірка та корекція знань: Коротке опитування про те, чим завершилося вивчення історії у 8 класі, які асоціації виникають зі словом «революція» та «імперія».
- Мотивація учнів: Демонстрація титульного слайда з питаннями про те, як парові машини, революції та ідеї створили світ, у якому ми живемо сьогодні. Звернення уваги на порівняння паротяга зі смартфоном та швидкісним потягом. Вчитель зачитує цитату: «XXI століття — це лише оновлена версія програми, написаної у “довгому” XIX столітті». Це спонукає учнів задуматися, наскільки сучасні явища мають глибоке коріння.
- Повідомлення теми та мети: Вчитель озвучує тему та пропонує учням ознайомитися з «Оновленням бази знань» — чотирма основними цілями уроку (пояснити термін «довге століття», визначити 5 ознак Модерну, проаналізувати права людини та оцінити місце України).
Вивчення нового матеріалу (розширено)
- Таємниця «Довгого» століття: Вчитель вводить ключовий термін — «Модерна доба (Новий час)». Учням демонструється візуалізація з потягом, де вагони символізують три епохи: епоху революцій (1789–1848 рр.), епоху капіталізму (1848–1875 рр.) та епоху імперій (1875–1914 рр.). Проводиться інтерактивна вправа «Заповни пропуски», де учні роблять висновок, що історики «подовжують» XIX століття, бо глобальні процеси почалися ще у XVIII столітті (з Французької революції 1789 р.), а завершилися лише на початку XX століття (з початком Першої світової війни у 1914 р.).
- Двигун змін (5 ознак епохи Модерну): Вчитель за допомогою інтерактивної схеми пояснює 5 складових нової епохи: демократія (парламенти), створення національних держав, індустріальна революція (машини), політичні революції, захист прав робітників. Для первинного засвоєння використовується гра «Знайди зайве», де учні мають виключити «Абсолютну владу королів» з переліку ознак Модерної доби.
- Нова архітектура суспільства (Нації та Заводи): Вчитель детально розбирає два глобальні процеси. Перший — народження нації як пазлу, що складається зі спільної історії, культури та мови, а також права на самовизначення. Другий — індустріалізація, яка розділила суспільство на буржуазію та пролетаріат. Учні виконують завдання «Об’єднай у пари», з’єднуючи нові класи та явища з їхніми діями (наприклад, буржуазія — володіють капіталом, пролетаріат — працюють на фабриці).
- Еволюція прав людини: Вчитель пояснює, як розширювалося коло прав людини, використовуючи схему концентричних кіл: від особистих прав (ідеї Просвітництва) до групових (фемінізм, скасування рабства), потім до соціально-економічних (право на працю), і врешті — до національних (право націй на самовизначення). Акцентується увага на знятті бар’єрів щодо раси, статі, національності, статків та релігії. Учням пропонується навести сучасний приклад соціально-економічного права, яким користуються їхні батьки (лікарняний, відпустка).
- Україна в лещатах імперій: Розгляд карти поділу українських земель між Російською та Австрійською імперіями. Вчитель виділяє три ключові тези: Україна залишалася частиною європейської цивілізації; імперії використовували Україну як сировинний придаток; головним завданням стало згуртування руху за державність.
Закріплення та застосування знань
- Рольова гра «Швидкі сценарії: Твій вибір у 1880 році»: Учням пропонується уявити себе в Лондоні у розпал індустріальної епохи напередодні мітингу. Учень обирає одну з трьох ролей: Власник заводу, Робітник або Суфражистка. Завдання — застосувати щойно здобуті знання і сформулювати одним реченням свою головну вимогу до уряду.
- Лабораторія історика (Аналіз джерел): Учні працюють з трьома історичними плакатами: проти рабства (1795 р.), за права робітників (1886 р.) та за права жінок (1915 р.). Вони мають порівняти зображення, визначити сферу рівноправності для кожного з них та зробити спільний висновок про те, яке загальне прагнення об’єднує всі три джерела, щоб схарактеризувати дух XIX століття.
Підбиття підсумків уроку
- Оцінка результатів та формування висновків: Вчитель виводить на екран слайд «Сухий залишок: Базовий код сучасності». Учні разом з учителем проговорюють ключові висновки: хронологічні межі «довгого» ХІХ ст. (1789–1914), формування буржуазії та пролетаріату через індустріальну революцію, усвідомлення цінності прав людини та гальмування українського потенціалу іноземними колоніальними імперіями.
- Інтерактивна самооцінка (Твій фідбек): Учням пропонується дати відповіді на чотири питання рефлексії: «Що нового я сьогодні дізнався/лася?», «Що мене найбільше здивувало?», «Яка тема здалася найскладнішою?», «Про що я б хотів/ла погуглити після уроку?».
Домашнє завдання
- Повідомлення та пояснення:
- Опрацювати відповідний вступний параграф підручника з Всесвітньої історії (9 клас).
- Виконати письмове завдання: спираючись на рефлексію з питання «Про що я б хотів/ла погуглити після уроку?», знайти в Інтернеті один цікавий факт про винахід чи подію «довгого» ХІХ століття та підготувати коротке (на 3-4 речення) повідомлення для наступного уроку.
- Дати письмову відповідь-обґрунтування на запитання з карти: «Чи згоден ти з тезою: ‘Головним завданням українців було не лише здобуття прав, а відновлення власної держави’? Обґрунтуй 1 реченням».