Презентація та конспект уроку на тему: Міжнародні відносини (Західна і Центральна Європа). Велика гра престолів XVIII століття. Хто перекроїв карту світу?
Мета уроку
Сформувати в учнів цілісне уявлення про систему міжнародних відносин у Західній та Центральній Європі у XVIII столітті, проаналізувати причини, перебіг та наслідки найбільших загальноєвропейських конфліктів цього періоду, а також визначити місце українських земель у цих глобальних процесах.
Очікувані результати
Після цього уроку учні зможуть:
- Розрізняти три головні європейські конфлікти XVIII століття.
- Розуміти причини, чому держави укладали союзи та розпочинали війни.
- Аналізувати, як змінилася розстановка сил у світі (матриця сили).
- Визначати роль українських земель у глобальних протистояннях XVIII століття.
Ключові компетентності Нової української школи (НУШ) та їх реалізація на уроці
- Вільне володіння державною мовою: учні вчаться формулювати власні думки українською мовою під час рефлексії наприкінці уроку, відповідаючи на запитання на кшталт “Що нового я сьогодні дізнався/лася?” або “Що мене найбільше здивувало?”.
- Здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами: засвоєння та правильне використання термінів іноземного походження, таких як “коаліція”, “гегемонія”, “баланс сил”, “абсолютизм”.
- Математична компетентність: робота з хронологією, обчислення тривалості війн (наприклад, визначення періоду Семилітньої війни 1756–1763 рр.), а також аналіз чисельності залучених військових ресурсів — 5-тисячний козацький корпус та 10 тисяч мобілізованих посполитих.
- Компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій: усвідомлення просторового та географічного виміру історичних подій, аналіз того, як конфлікти перейшли в глобальний масштаб, охопивши кілька континентів (Європа, Америка, Індія). Оцінка логістики як технологічного процесу забезпечення армії під час війни.
- Інноваційність: залучення до сучасного формату уроку у вигляді “гри” з раундами, місіями та квестами, проведення аналогій між минулим та сучасністю (наприклад, порівняння європейських імперій із сучасними ІТ-корпораціями).
- Екологічна компетентність: розуміння руйнівного впливу військових дій на довкілля та господарство, аналіз використання природних ресурсів і тяглової худоби (залучення 10 тисяч посполитих з худобою для логістики).
- Інформаційно-комунікаційна компетентність: вміння працювати з візуальними джерелами інформації, текстовими слайдами та інфографікою презентації (зчитування даних із “Матриці сили”).
- Навчання впродовж життя: розвиток навичок критичного мислення, виявлення закономірностей історичних процесів (наприклад, як система “балансу сил” запобігала появі абсолютного диктатора). Здатність до самооцінювання через чек-пойнти.
- Громадянські та соціальні компетентності: розуміння “українського виміру” європейської історії, усвідомлення того, що українці (Лівобережна Гетьманщина) були безпосередніми учасниками глобальних протистоянь.
- Культурна компетентність: аналіз історичних постатей епохи (Марія-Терезія, Катерина II, Фрідріх II, Луї XIV) та їхнього впливу на розвиток культури і суспільства через політику “освіченого абсолютизму”.
- Підприємливість і фінансова грамотність: аналіз економічних передумов воєн, боротьби за ресурси, багаті провінції (Сілезія) та колонії (Канада), а також оцінка втрат Франції, яка була виснажена та втратила економічне лідерство.
Організаційний момент
- Тривалість: 1-3 хвилини.
- Діяльність вчителя: Привітання з учнями, перевірка присутніх. Створення робочої атмосфери через залучення уваги до незвичного формату уроку. Вчитель повідомляє, що сьогодні урок відбудеться у форматі глобальної симуляції — “Великої гри престолів XVIII століття”, де учні будуть досліджувати, хто саме перекроїв карту світу.
- Діяльність учнів: Підготовка робочих місць, налаштування на співпрацю та активну участь.
Актуалізація опорних знань та мотивація
- Перевірка та корекція знань: Вчитель проводить швидке опитування (тестування) щодо матеріалу попередніх уроків про епоху Просвітництва та політику “освіченого абсолютизму”:
- Що було головною метою політики “освіченого абсолютизму”? (Очікувана відповідь: Модернізація суспільства за умови збереження абсолютної влади монарха).
- Який спосіб проведення реформ пропонував Вольтер для уникнення революції? (Очікувана відповідь: Реформи “згори” за ініціативи монарха).
- Чому реформи Катерини II називають “грою в освіченість”? (Очікувана відповідь: Вона листувалася з просвітниками, але придушувала вільну думку).
- Яке важливе нововведення запровадили в Пруссії та Австрії? (Очікувана відповідь: Обов’язкову початкову освіту).
- Мотивація та повідомлення теми:Вчитель пропонує учням уявити ситуацію із сучасності: власник найбільшої у світі ІТ-корпорації раптово залишає компанію у спадок своєму прямому конкуренту. Вчитель запитує учнів: “Що станеться?” Разом з учнями формулюється висновок: відбудеться обвал акцій, суди, об’єднання інших гігантів проти монополії.Далі вчитель переносить цю ситуацію в історію: у XVIII столітті замість компаній були потужні імперії, а замість судів розпочиналися світові війни. Ставиться проблемне питання уроку: “Чи може смерть однієї людини без спадкоємця спровокувати світову війну на кількох континентах?”.
Вивчення нового матеріалу
Засвоєння матеріалу розділене на тематичні “раунди” відповідно до презентації.
1. Введення поняття “Баланс сил”
- Вчитель нагадує про Вестфальський мир 1648 року, коли Німеччина залишилася роздробленою.
- Вводиться ключовий термін: Баланс сил — це система, за якої жодна держава не має абсолютної переваги.
- Обговорюється приклад: Франція на чолі з Луї XIV виступала як агресор, ламаючи цей баланс і захоплюючи території (наприклад, Страсбург у 1681 році).
2. Раунд 1. Війна за іспанську спадщину (1701–1714)
- Причина: Смерть бездітного короля Іспанії Карла II, який залишив заповіт на користь Філіпа Анжуйського (онука французького короля Луї XIV).
- Загроза балансу: Злиття Франції та Іспанії в одну супер-імперію.
- Реакція Європи: Утворення Антифранцузької коаліції (Англія, Нідерланди, Австрія, Пруссія), які об’єдналися проти гегемонії Франції.
- Фінал: Підписання Утрехтського миру. Філіп залишається королем Іспанії, але втрачає будь-які права на французький престол. Англія отримує стратегічно важливий Гібралтар.
3. Раунд 2. Війна за австрійську спадщину (1740–1748)
- Причина: Смерть імператора Карла VI. Трон переходить до його доньки Марії-Терезії.
- Конфлікт: Сусідні держави побачили в цьому слабкість. Прусський король Фрідріх II несподівано нападає та захоплює багату провінцію Сілезію.
- Фінал: Аахенський мир. Марія-Терезія зуміла вистояти і зберегти імперію Габсбургів, однак Сілезія залишилася за Пруссією. Цей мир був лише тимчасовою паузою перед новим конфліктом.
4. Раунд 3. Семилітня війна (1756–1763) — “Нульова світова”
- Зміна союзників: Відбулася так звана “дипломатична революція”. Англія об’єдналася з Пруссією проти Франції, Австрії та Росії.
- Масштаб: Це був справді глобальний конфлікт. Бойові дії вийшли далеко за межі Європи і перетворилися на справжню битву за колонії (Америка, Індія).
- Фінал: Паризький та Губертсбурзький мирні договори. Англія відбирає у Франції Канаду, а Пруссія остаточно закріплює за собою статус великої держави.
5. Український вимір: Наші на геополітичній шахівниці
- Вчитель акцентує увагу на ролі українських земель. Лівобережна Гетьманщина (яка перебувала у складі Російської імперії) відправила 5-тисячний козацький корпус з артилерією для участі у війні.
- Логістика: Було мобілізовано 10 тисяч посполитих для допоміжної служби та надання тяглової худоби.
- Військові дії: Українці здійснювали охорону кордонів з Річчю Посполитою та брали безпосередню участь у європейських кампаніях (1757, 1760-1761 рр.).
Закріплення та застосування знань
- Робота з “Матрицею сили” (Новий розклад у Європі): Учні усно аналізують наслідки для кожної країни:
- Велика Британія стала наймогутнішою морською та колоніальною державою.
- Пруссія увірвалася до клубу великих держав.
- Австрія зберегла імперію, але втратила гегемонію.
- Франція була виснажена, втратила лідерство і колонії.
- Фінальний квест (Пазл): Вчитель пропонує учням логічно з’єднати мирні договори з відповідними війнами:
- Утрехтський мир — Завершив війну за іспанську спадщину.
- Аахенський мир — Завершив війну за австрійську спадщину.
- Паризький мир — Завершив Семилітню війну.
- Хмаринка слів: Учням пропонується знайти поняття, яке було ГОЛОВНИМ інструментом політики XVIII ст. (наприклад, “Баланс сил”, “Коаліція”, “Дипломатія”) і пояснити свій вибір одним реченням.
Підбиття підсумків уроку
- Головне, що варто запам’ятати (Формування висновків):
- Династії як привід: Суперечки за престол були лише приводом, а реальною метою — боротьба за гегемонію.
- Механізм коаліцій: Система “балансу сил” не давала жодній країні стати абсолютним диктатором.
- Глобальний масштаб: Конфлікти вийшли на міжконтинентальний рівень.
- Особистий чек-пойнт (Рефлексія): Учні обирають одне-два питання і діляться своїми думками:
- Що нового я сьогодні дізнався/лася? (сформулювати 1 реченням).
- Що мене найбільше здивувало? (Можливо, масштаб воєн чи роль козаків?).
- Що було найскладнішим для розуміння?.
- Я би хотів/ла дізнатися більше про….
- Оцінювання активності учнів. Вчитель повідомляє: “Гру збережено. Твій рівень знань історії успішно підвищено!”.
Домашнє завдання
- Опрацювати відповідний параграф підручника щодо міжнародних відносин XVIII століття.
- Вивчити ключові поняття: “баланс сил”, “коаліція” та дати трьох основних воєн.
- На вибір: підготувати коротке письмове есе-міркування на тему того, як українські козаки та посполиті впливали на логістику та військові кампанії Семилітньої війни.