Презентація та конспект уроку на тема: Початок українського національного відродження на західноукраїнських землях
Мета уроку: З’ясувати роль греко-католицьких священиків у національному відродженні на західноукраїнських землях. Охарактеризувати діяльність «будителів» Закарпаття, Товариства греко-католицьких священиків та гуртка «Руська трійця».
Очікувані результати (Після цього уроку ти зможеш…):
- Пояснювати передумови українського національного відродження (вплив реформ Марії-Терезії та Йосифа II).
- Визначати роль греко-католицького духовенства як провідної верстви західноукраїнського суспільства.
- Пояснювати значення понять «будителі» та «Руська трійця».
- Знати дати і події: 1816 р. — створення Товариства греко-католицьких священиків; 1833—1837 рр. — діяльність «Руської трійці»; 1837 р. — опублікування альманаха «Русалка Дністровая».
- Оцінювати значення альманаха «Русалка Дністровая» як першої книжки, опублікованої українською мовою на західноукраїнських землях.
Ключові компетентності НУШ та приклади їхньої реалізації на уроці
- Вільне володіння державною мовою: Написання есе на тему «Греко-католицькі священики — лідери національного руху на західноукраїнських землях».
- Здатність спілкуватися рідною та іноземними мовами: Аналіз прагнення членів «Руської трійці» перетворити народну мову на мову науки та літератури, а також обговорення того, що Іван Могильницький вважав руську (українську) мову окремою від польської та російської.
- Інформаційно-комунікаційна компетентність: Використання інформації з підручника, посібників (атласи, опорні конспекти, розробки уроків) та, за можливості, навчальних відео. Аналіз історичних документів, наприклад, свідчень Ореста Субтельного та Ярослава Грицака.
- Навчання впродовж життя: Вивчення досвіду Олександра Духновича, який, будучи священиком, написав підручник з педагогіки для вчителів і батьків та добивався уведення української мови до програм шкільної освіти.
- Громадянські та соціальні компетентності: Обговорення того, що просвітницькі ідеї, які вплинули на відродження, передбачали побудову справедливого суспільства. Дослідження активної життєвої позиції Юлії Шашкевич, яка підтримувала чоловіка в громадській діяльності.
- Культурна компетентність: Оцінка внеску «будителів» (зокрема, Іоанікія Базиловича та Михайла Лучкая) у збереження та примноження національної спадщини (історичні праці, граматики).
- Математична компетентність: Обговорення статистичних даних про студентів Львівського університету (295 з майже 400 навчалися теології на початку 1840-х рр.).
- Інноваційність: Оцінка кроків «Руської трійці», які, незважаючи на заборону «Зорі», знайшли інноваційне рішення для друку альманаху «Русалка Дністровая» за кордоном (у Буді).
- Підприємливість і фінансова грамотність: Аналіз того, що внаслідок консервативних реформ наступників Марії-Терезії та Йосифа II передові люди шукали способи протидії та захисту прав українського народу, що вимагало певних організаційних та фінансових зусиль.
Хід уроку
Організаційний момент (1-3 хвилини)
Створення робочої атмосфери, підготовка учнів до сприйняття нового матеріалу.
Актуалізація опорних знань та мотивація (5-7 хвилин)
- Перевірка та корекція знань учнів, здобутих на попередніх уроках:
- Пригадайте значення поняття «національне відродження».
- Яких рис набули ідеї Просвітництва на західноукраїнських землях?
- Як реформи Марії-Терезії та Йосифа II стосувалися греко-католиків?
- Мотивація учнів до навчальної діяльності:
- Проблемне запитання: Чи може один елемент — мова, писемність чи віра — бути достатньою основою для збереження цілої нації?
- Цитата: За Мукачівським єпископом Андрієм Бачинським, «для зміцнення будь-якої народності або нації немає підойми міцнішої та тривкішої, ніж збереження питомої батьківської і материнської мови, писемності й віри». Сьогодні ми дізнаємося, як саме греко-католицьке духовенство втілювало цей принцип у життя на західноукраїнських землях.
- Повідомлення теми, мети та завдань уроку.
Вивчення нового матеріалу (18-20 хвилин)
- Передумови відродження та провідна верства.
- Акцентуємо, що початкам національного відродження сприяли реформи Марії-Терезії та Йосифа II, які призвели до зростання кількості освічених українців.
- Греко-католицькі священики стали провідною верствою суспільства у процесі національного відродження. Цей патріотизм мав релігійний характер, і віросповідання слугувало простим способом самоідентичності руського населення.
- Обговорюємо негативний вплив консервативних реформ наступників: скасування обов’язкової початкової освіти та переведення шкіл під контроль католицької церкви, що стимулювало протидію.
- Діяльність «будителів» Закарпаття.
- Пояснення терміна «будителі»: патріоти з-поміж греко-католицького духовенства, які пробуджували національні почуття.
- Діячі: Олександр Духнович, Іоанікій Базилович, Михайло Лучкай.
- Літературна діяльність: Іоанікій Базилович написав першу працю з історії Закарпаття, а Михайло Лучкай — першу «Граматику слов’яно-руської мови» (1830 р.). Олександр Духнович написав вірш «Подкарпатские русины, оставте глубокий сон», що став гімном.
- Товариство греко-католицьких священиків у Перемишлі.
- Обговорюємо, що центром руху в Галичині спочатку став Перемишль.
- У 1816 р. з ініціативи митрополита Михайла Левицького та священика Івана Могильницького створено Товариство греко-католицьких священиків.
- Мета: видання шкільної та популярної літератури народною мовою. Завдяки Товариству було засновано близько 400 шкіл, запроваджено українську мову навчання у початкових школах.
- «Руська трійця».
- Перенесення центру відродження до Львова.
- У 1833—1837 рр. діяло громадсько-культурне об’єднання «Руська трійця».
- Засновники: Маркіян Шашкевич, Іван Вагилевич та Яків Головацький.
- Мета: перетворити народну мову на мову науки та літератури.
- Ключова подія: У 1837 р. у Будапешті (Угорщина) опубліковано альманах «Русалка Дністровая». Це була перша книжка, опублікована українською мовою на західноукраїнських землях.
- Наслідки: Вихід альманаху викликав невдоволення, увесь наклад було конфісковано і знищено (хоча 200 примірників вдалося врятувати). Через постійні утиски гурток розпався.
Закріплення та застосування знань (12-15 хвилин)
- Вправа на первинне закріплення: «Вірю/Не вірю» (використовуємо приклади з нашої розмови)
- Твердження 1: На початку 1840-х років більшість студентів Львівського університету навчалися філософським дисциплінам, не пов’язаним з теологією. (Не вірю, 295 з майже 400 навчалися теології).
- Твердження 2: Товариство греко-католицьких священиків створило у Відні духовну семінарію. (Не вірю, семінарію у Відні заснували в ході реформ Марії-Терезії та Йосифа II).
- Твердження 3: «Руська трійця» підготувала підручник для молодших школярів «Читанка», написаний розмовною українською мовою. (Вірю, це зробив М. Шашкевич).
- Застосування здобутих знань: Аналіз історичних джерел та біографій.
- Обговорення долі членів «Руської трійці»: Маркіян Шашкевич помер 32-річним, виснажений працею; Іван Вагилевич перейшов на протестантську віру, щоб уникнути переслідувань.
- Питання для обговорення: Як ви вважаєте, чи була активна життєва позиція дружини Маркіяна Шашкевича, Юлії, важливим елементом його громадської діяльності?
Підбиття підсумків уроку (5 хвилин)
- Формування висновків:
- Українське національне відродження на західноукраїнських землях розпочалося під впливом просвітницьких ідей та реформ Габсбургів.
- Греко-католицьке духовенство виконувало роль національної еліти.
- Найважливіші події — створення Товариства греко-католицьких священиків (1816 р.) та діяльність «Руської трійці», що завершилася виданням «Русалки Дністрової» (1837 р.), яка засвідчила спорідненість галицьких русинів із наддніпрянськими українцями.
- Вправа для рефлексії:
- Продовжіть речення: «Що нового я дізнався про Україну — нашу Вітчизну?».
- «Я би хотів дізнатися більше про…» (Наприклад: про літературну діяльність галицьких просвітителів, окрім «Руської трійці»).
Домашнє завдання (1-2 хвилини)
Нехай прагнення до знань стане вашою рушійною силою! Вивчайте історію, щоб розвиватися, пізнавати щось нове про Україну – нашу Вітчизну!
- Опрацювати відповідний матеріал, присвячений «будителям» та «Руській трійці».
- Проглянути навчальне відео для кращого засвоєння матеріалу.
- Виконати тестове завдання (перевірка знання дат 1816 р., 1833—1837 рр., 1837 р. та понять «будителі», «Руська трійця»).