Поява й розселення людей на теренах України (6 клас. Історія України. Всесвітня історія)

Презентація та план уроку: Поява й розселення людей на теренах України

Мета уроку

Сформувати в учнів уявлення про процес появи та розселення первісних людей на території сучасної України. Ознайомити здобувачів освіти з найдавнішими стоянками (Королеве, Киїк-Коба, Мізин, Межиріч, Кирилівська) та їхніми особливостями. Розвивати навички роботи з історичною картою, вміння аналізувати археологічні знахідки та робити висновки про життя, побут, мистецтво і вірування первісних людей.

Очікувані результати

Після цього уроку учні зможуть:

• Називати та знаходити на карті найдавніші стоянки в Україні.
• Розрізняти знаряддя праці та заняття різних видів первісних людей.
• Доводити на прикладах, що первісні люди мали власне мистецтво та вірування.

Ключові компетентності Нової української школи (НУШ) та їх реалізація на уроці:

• Вільне володіння державною мовою: Учні формулюють власні думки, дають розгорнуті відповіді на запитання щодо причин виникнення ритуалів та пояснюють власні рішення під час рольової гри “лідер групи мисливців”.
• Здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами: Розуміння та тлумачення історичних термінів іншомовного походження (палеоліт, пітекантроп, неандерталець).
• Математична компетентність: Оперування хронологічними даними: визначення віку стоянок (1 млн років тому, 100-35 тис. років тому, 20 тис. років тому). Обчислення глибини залягання археологічних шарів (30 метрів під землею на Кирилівській стоянці).
• Компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій: Розуміння впливу природно-кліматичних умов (наближення суворої зими льодовикового періоду) на життя людей та використання кісток мамонта для спорудження каркаса житла за відсутності дерев.
• Інноваційність: Здатність генерувати ідеї для вирішення проблемних ситуацій під час симуляції виживання племені в екстремальних умовах.
• Екологічна компетентність: Усвідомлення тісного зв’язку первісної людини з природою, раціональне використання природних матеріалів (м’ясо, шкури, кістки та бивні мамонтів) для забезпечення життєдіяльності.
• Інформаційно-комунікаційна компетентність: Вміння працювати з візуальними джерелами інформації (презентація, історична карта), аналіз рубрики “Breaking News” про знахідку 8 культурних шарів у Королевому.
• Навчання впродовж життя: Здатність до самооцінки та рефлексії наприкінці уроку через відповіді на запитання про те, що найбільше здивувало або про що хотілося б дізнатися більше.
• Громадянські та соціальні компетентності: Розуміння зародження емпатії та людяності на прикладі піклування про померлих та проведення ритуалу поховання 30-річної жінки в печері Киїк-Коба.
• Культурна компетентність: Усвідомлення наявності духовного виміру в житті первісних людей через ознайомлення з їхнім мистецтвом: музичними інструментами з кісток та браслетами з бивня мамонта з орнаментом із Мізина.
• Підприємливість і фінансова грамотність: Планування ресурсів та їх збереження на майбутнє, що демонструється на прикладі створення “м’ясних ям” (палеолітичних холодильників) для зберігання запасів на довгі зимові місяці.

Етап 1. Організаційний момент

Привітання, перевірка готовності учнів до уроку. Створення робочої, інтригуючої атмосфери. Вчитель пропонує учням уявити себе дослідниками-археологами і запрошує їх у “маршрут нашого розслідування”. Звучить заклик: “Приготуйся відкрити таємниці минулого!”.

Етап 2. Актуалізація опорних знань та мотивація

Перевірка та корекція знань учнів, здобутих на попередніх уроках, проводиться у формі короткого тестування з візуальним супроводом:

• Вчитель ставить запитання: Де, на думку вчених, на Землі з’явилися перші людиноподібні істоти? (Правильна відповідь: у Південно-Східній Африці).
• Хто був автором еволюційної гіпотези походження людства? (Правильна відповідь: Чарлз Дарвін).
• Яка із тварин була однією з основних джерел їжі для людей кам’яного віку? (Правильна відповідь: Мамонт).
• Завдання на логіку: учням пропонується обрати найстарішу історичну пам’ятку серед зображень (правильна відповідь: кам’яне рубило).

Повідомлення теми уроку: “Поява й розселення людей на теренах України”. Мотивація здійснюється через усвідомлення того, що археологія є єдиним способом прочитати історію до появи писемності.

Етап 3. Вивчення нового матеріалу

Засвоєння нового матеріалу розбито на “точки” маршруту розслідування, кожна з яких вводиться через різні методи та засоби:

• Точка 1. Закарпаття: Перший крок. Вчитель розповідає про стоянку біля с. Королево (над річкою Тиса), вік якої сягає 1 млн років тому. Тут мешкали пітекантропи, а серед знахідок виявлено оббиті гальки та рубила. Сенсацією є те, що тут знайдено аж 8 культурних шарів, що свідчить про проживання людей тисячоліттями. Учні засвоюють нове поняття: “Культурний шар – шар ґрунту, у якому виявлено сліди життєдіяльності людини”. Робота з картою: учні знаходять Королеве та аналізують, чому саме там були знайдені перші сліди діяльності.
• Точка 2. Крим: Неандертальці та «Дика печера». Розглядається печера Киїк-Коба, де 100–35 тис. років тому жили неандертальці. Головним відкриттям є поховання 30-річної жінки (що в льодовиковий період вважалося глибокою старістю). Акуратно складені руки свідчать про проведення ритуалу поховання і зародження віри. Учням пропонується навести власний приклад і пояснити, чому поява ритуалу свідчить про те, що люди стали більш людяними. Робота з картою: знайти стоянку на Кримському півострові.
• Точка 3. Чернігівщина та Черкащина: Мисливці-митці. Досліджуються дві стоянки. Мізин (20 тис. років тому), де знайдено “м’ясні ями” (холодильники палеоліту), музичні інструменти з кісток та браслети з бивня мамонта з орнаментом. Межиріч (14 тис. років тому), відома житлами-конструкторами з кісток мамонтів та найдавнішою картою на бивні. Учні виконують логічне завдання на встановлення відповідності між стоянками та їхніми знахідками, а також аналізують ментальну карту використання різних частин мамонта (м’ясо — у ями, шкіри — на одяг, кістки — на каркас житла, бивні — на статуетки, розписані кістки — на музичні інструменти).
• Точка 4. Сенсація в Києві: Мамонти на Подолі. Вчитель розповідає про Кирилівську стоянку, відкриту археологом Вікентієм Хвойкою у 1893 році. Знахідки виявлено на глибині 30 метрів під землею, серед них кістки 67 мамонтів та понад 200 знарядь праці. Учні виконують завдання “Знайди помилку”, виправляючи хибне твердження про те, що цю стоянку знайшли на Закарпатті.

Етап 4. Закріплення та застосування знань

Первинне закріплення вивченого матеріалу проводиться за допомогою інтерактивної вправи «Вірю / Не вірю: Перевірка археологічного чуття». Учні оцінюють твердження:

• У печері Киїк-Коба знайшли кістки динозаврів (Не вірю).
• Мешканці Мізина вміли робити запаси м’яса на зиму в спеціальних ямах (Вірю).
• Найдавніша стоянка в Україні розташована в Криму (Не вірю).
• Первісні люди використовували кістки мамонтів для створення музики (Вірю).

Практичне застосування здобутих знань відбувається через симуляційну гру: учень виступає в ролі лідера групи мисливців під час наближення суворої зими льодовикового періоду. Необхідно прийняти рішення:

• Крок 1. Житло: з чого збудувати міцний каркас, якщо дерев майже немає? (Очікувана відповідь: з кісток мамонта).
• Крок 2. Запаси: як зберегти впольоване м’ясо на довгі зимові місяці? (Очікувана відповідь: у м’ясних ямах-холодильниках).
• Крок 3. Навігація: як пояснити сусідньому племені дорогу, не маючи спільної мови? (Очікувана відповідь: намалювати карту на бивні).

Етап 5. Підбиття підсумків уроку

Вчитель разом з учнями формує головні висновки уроку (“Головне, що варто запам’ятати”):

• Еволюція інтелекту: відбувся перехід від створення простих кам’яних рубил у Королевому до будівництва складних жител з кісток у Межирічі.
• Глибина часу: люди живуть на теренах України вже близько 1 млн років (від епохи палеоліту).
• Духовний вимір: поява емпатії (піклування про померлих у Киїк-Кобі) та прагнення до прекрасного (мистецтво в Мізині).

Проводиться рефлексія з використанням емодзі (Здивований, Задуманий, Захоплений). Учні обирають одне із запитань для самооцінки та дають коротку відповідь: “Що абсолютно нового я сьогодні дізнався/лася?”, “Що було найскладнішим для розуміння?”, “Який факт про первісних людей мене найбільше здивував?”, “Я би хотів/ла дізнатися більше про…”.

Етап 6. Домашнє завдання

Повідомлення домашнього завдання: опрацювати §9 підручника (с. 38). Для закріплення ключових компетентностей учням пропонується творче завдання за мотивами гри-симуляції: написати коротку розповідь або намалювати комікс про один день із життя їхнього племені мисливців у льодовиковий період, спираючись на отримані знання про житло, запаси та орієнтування.